Білоруська служба Радіо Свобода

На параді в Мінську 9 травня з’явилася техніка одного з елітних російських військових формувань – 200-ї мотострілецької Печензької бригади. Бригада брала участь у боях під Харковом у 2022 році та зазнала там значних втрат. Тепер цей підрозділ знову в центрі уваги – разом із технікою, яка може бути пов’язана з ядерною інфраструктурою.

Білоруська служба Радіо Свобода розповідає, що відомо про прибуття 200-ї мотострілецької Печензької бригади до Білорусі та чому це викликає запитання. Детальніше про роль та поточний стан цієї бригади Білоруській службі Радіо Свобода розповів Томас Нільсен, редактор норвезького військово-аналітичного видання The Barents Observer.

Вперше з 2015 року російську армію на параді 9 травня в Мінську представила не піша колона солдатів, як зазвичай, а механізований парадний розрахунок. Техніку привезла бригада, яка, серед іншого, охороняє російський атомний флот поблизу норвезького кордону.

Аналізуючи офіційні публікації білоруських державних ЗМІ, можна стверджувати, що станом на 30 березня 2025 року до Білорусі могли бути завезені броньовані автомобілі типів «Лінза» та «Спартак» – щонайменше 21, але насправді може виявитися, що набагато більше.

Саме стільки їх брало участь у репетиціях параду на аеродромі «Липки» та в Мінську. На кадрах, що транслювалися 9 травня, було видно лише дванадцять таких машин. Але, за інформацією «Товариства білоруських залізничників», кількість привезеної техніки могла бути навіть більшою за двадцять одну одиницю (детальніше – нижче).

Транспортні засоби мали номерні знаки з кодом, який військові експерти відносять до 12-го Головного управління Міністерства оборони Росії. Саме в Росії вона відповідає за зберігання, експлуатацію та обслуговування ядерних боєприпасів, а також несе відповідальність за безпеку їх зберігання. До складу відомства також входить спеціальна служба контролю, яка стежить за ядерними випробуваннями в інших країнах.

У день доставки цих машин на станцію Озерище під Мінськом разом з ними прибула група російських військовослужбовців. Як видно на відеозаписі їхньої зустрічі, вони носили шеврони 200-ї окремої гвардійської мотострілецької Печензької бригади Збройних сил Російської Федерації. Їх зустрів командир білоруського 56-го Тільзитського окремого полку зв'язку, що дислокується в Уруччі (околиця Мінська), підполковник Павло Чайка.

200-та бригада дислокується в місті Печенга, невеликому військовому містечку, розташованому лише за кілька кілометрів від Норвегії на крайній півночі Мурманської області, і належить до складу берегових сил Північного флоту Росії. Північний флот є найбільшим з чотирьох флотів Росії. Його основу складають атомні ракетні та торпедні підводні човни, ракетоносна та протичоловкова авіація, ракетні, авіаносні та протичолові кораблі. Штаб-квартира розташована в Сєвєроморську.

200-та бригада входить до складу Ленінградського військового округу, який був сформований 1 березня 2024 року – через рік після вступу Фінляндії до НАТО. Західний кордон округу є найдовшим кордоном Росії з країнами НАТО. Наразі війська, розміщені тут, потенційно можуть загрожувати Норвегії, Фінляндії, Естонії, Латвії, Литві та Польщі.

«Товариство залізничників Білорусі» також повідомила про прибуття російських військовослужбовців з технікою до Білорусі перед парадом 9 травня. За їхньою інформацією, таких поїздів могло бути навіть два. Їх відправили зі станції Луостарі в Мурманській області з російської військової частини № 08275 (200-та окрема гвардійська бригада) до білоруської військової частини № 29766 (56-й Тільзитський окремий полк зв'язку). Один із поїздів точно прибув на станцію Озерище під Мінськом, доля іншого невідома. Загалом, за даними «Товариства залізничників Білорусі», було відправлено 28 вантажних платформ з обладнанням.

Виявляється, що техніки завезено набагато більше, ніж було показано на параді. Це викликає питання щодо справжньої мети її переведення до Білорусі.

Мілітаризований півострів

Залізнична станція Луостарі, звідки російські військові прибули з бронетехнікою, розташована за 6 кілометрів від бази 200-ї бригади з міста Печенга, що на Кольському півострові. Це місце дуже мілітаризоване. Тут розташовано кілька десятків російських військових частин, а також сховища та бункери, де Росія зберігає тактичну та стратегічну ядерну зброю, здатну знищувати міста. Атомні підводні човни плавають у крижаних водах біля узбережжя Кольського півострова, а в затоках розташовано кілька військово-морських та авіаційних баз Північного флоту РФ.

З часів Холодної війни весь цей арктичний арсенал охоронявся, серед інших, бойовим підрозділом, який вважається одним із найкраще оснащених російських військових формувань, 200-ю окремою мотострілецькою Печенізької бригадою, доки у 2022 році її бійців не відправили на війну в Україну, і він був майже знищений.

Війна в Україні

200-та бригада неодноразово використовувалася Кремлем для виконання «пріоритетних» завдань.

Згідно з різними повідомленнями, її офіцерів було направлено до Сирії, щоб допомогти президенту Башару Асаду зберегти владу, а розслідування Bellingcat показало, що бригада таємно брала участь у захопленні української території в Донецькій та Луганській областях у 2014 році.

Washington Post знайшли докази того, що 200-та бригада брала участь у повномасштабному вторгненні в Україну. За даними журналістів, ця бригада була серед перших підрозділів, які перетнули український кордон 24 лютого 2022 року, але штурмуючи Харків, вона зазнала великих втрат.

Під час однієї з таких спроб наступу на початку березня 2022 року російська 200-та бригада залишила на полі бою близько 30 одиниць техніки, включаючи паливні цистерни, повні пального, та нові танки. За даними прес-служби української 93-ї механізованої бригади, яка тоді вступила в бій, російські солдати просто втекли, бо не очікували такої відсічі.

Документи, проаналізовані журналістами Washington Post, свідчать про те, що до кінця весни 2022 року в бригаді залишилося 900 із 1400 солдатів, відправлених на війну. Багато найсучаснішого обладнання бригади, включаючи мобільні ракетні установки та сучасні танки Т-80БВМ, були знищені ЗСУ або захоплені як трофеї.

Видання цитує нинішнього головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, з часів, коли він командував обороною Києва, а згодом і Харківською наступальною операцією: «Що ми про них знаємо? Вони дуже добре тікають».

Зазнавши великих втрат, влітку 2022 року бригада почала відправляти «змішані» добровольчі групи на війну в Україну. Серед них були моряки, набрані з кораблів Північного флоту, «резервісти», колишні силовики, а пізніше й мобілізовані солдати.

Бійці бригади зараз воюють у складі Південної групи російських військ РФ на Донецько-Луганському напрямку.

У спільноті побратимів «ВКонтакті» є десятки свіжих повідомлень від родичів військовослужбовців, які шукають своїх близьких. Більшість сучасних записів стосуються боїв поблизу Часового Яру в Донецькій області України.

Також є таке повідомлення: «Ситуація в районі Часового Яру викликає дедалі більше питань. Втрати російської армії там величезні, і більшість з них невиправдані».

Про поточний стан 200-ї бригади Білоруській службі Радіо Свобода також розповів Томас Нільсен, редактор норвезького військово-аналітичного видання The Barents Observer. Він уважно стежить за російською військовою присутністю на Кольському півострові та потенційними військовими загрозами для Норвегії.

Нільсен каже, що чисельність бригади ще не відновлена:

«У районі Печенги залишилося дуже мало військової техніки, включаючи танки. Також цікаво те, що ми спостерігали минулого року. 200-та бригада має кілька складів спорядження поза межами військового містечка. Там було припарковано багато машин, ми припускаємо, радянського виробництва. Я маю на увазі старі автомобілі, які активно не використовувалися останніми роками. Але минулого літа вони також почали відправляти ці машини в Україну. Незважаючи на все це, бригада отримала кілька нових танків, очевидно, Т-90. Це найновіший танк у російській армії. Але мова йде про дуже невелику кількість, можливо, 10 таких танків, які вони зараз використовують для навчань та демонстрацій. Ці танки спеціально обладнані для роботи в арктичних умовах, на снігу. Але загалом, 200-та бригада на півночі сьогодні дуже погано оснащена порівняно з тим, що було три роки тому»

Що стосується особового складу, Нільсен каже про велику кількість призовників, які не були дуже добре навчені. За його словами, вони проходять коротке навчання – два-три місяці, а потім їх відправляють на війну проти України.

Куди вирушать «Спартаки» та «Лінзи»?

Якщо вірити інформації від «Товариства залізничників Білорусі» про те, що до Білорусі могли прибути два військові потяги з бронетехнікою, то кількість привезеної техніки майже вдвічі більша, ніж було показано на параді.

«Спартак» і особливо «Лінза» досі досить рідко використовувалися у війні Росії проти України. Про це повідомляють російські військові Телеграм-канали. Іноді автори цих ресурсів навіть обурюються участю такої техніки в парадах, коли «вона так необхідна на передовій».

У зв'язку з цим виникає питання, чому стільки обладнання було передано до Білорусі. Малоймовірно, що бронетехніка, передана Білорусі, більшість якої не брала участі в параді, просто повернеться 2000 кілометрів назад до Мурманської області.

Належність номерних знаків цієї техніки до 12-го Головного управління Міністерства оборони Росії та заяви Мосчки та Мінська про розміщення ядерної зброї в Білорусі наштовхують на висновок, що техніка та особовий склад російської «арктичної бригади» залишиться на білоруській території.

Білоруська служба Радіо Свобода повідомляла, як швидко влада розбудовує військову інфраструктуру поблизу Осиповичів, де, можливо, готується сховище для російських ядерних боєприпасів. У самих Осиповичах будуються нові ангари для техніки, склади, житло для військовослужбовців. Тут також розташовані передані Росією оперативно-тактичні ракетні комплекси «Іскандер», які можуть застосовувати і ядерні боєголовки.

Усі військові експерти, в яких брала інтерв'ю Білоруська служба Радіо Свобода, висловлювали думку, що якщо ядерну зброю завезуть до Білорусі, то всі дії з нею будуть здійснювати військовослужбовці 12-го Головного управління Міністерства оборони Росії. Тому видається логічним, що це обладнання може бути передано до Білорусі для виконання таких завдань.

Але, як розповідає Білоруській службі Радіо Свобода Нільсен, він не чув, щоб військовослужбовці 200-ї російської бригади брали участь в охороні та обслуговуванні ядерної зброї разом із 12-м Головним управлінням Міністерства оборони.

«Тож це для мене щось нове. Наскільки мені відомо, на Півночі вони ніколи не охороняли ядерні об'єкти та не брали участі в жодних навчаннях із застосуванням ядерної зброї», – каже Нільсен.

Але він додає, що солдати бригади виконують дуже важливу функцію, оскільки саме вони охороняють буферну зону між російськими військово-морськими базами, базами атомних підводних човнів та НАТО.

Для нового наступу на Україну?

Про закупівлю неназваної «нової техніки» очільник Білорусі Олександр Лукашенко розповів 9 травня 2025 року на параді в Москві.

Бронетехніка, передана Білорусі, також може залишитися до спільних білорусько-російських навчань «Захід-2025», запланованих на початок осені. Цю версію висловив Білоруській службі Радіо Свобода Нільсен:

«Вони [200-та бригада] вже відправляли машини на такі великі відстані. Це сталося перед великими навчаннями на півдні Росії влітку 2021 року. Потім техніку відправили з Мурманської області. Те саме сталося з початком повномасштабного вторгнення в Україну. Можливо, вони готуються до навчань «Захід-2025», які будуть спільними для Білорусі та Росії. Тож якщо їхня техніка була в Мінську на параді 9 травня, я думаю, вона може залишитися в цьому районі»

Існує ймовірність, що бронетехніку з параду можуть відправити далі, безпосередньо в зону бойових дій проти України. А Білорусь буде просто транзитним пунктом на цьому шляху.

Білоруська служба Радіо Свобода знайшла підтвердження у соціальних мережах військових, хоч і нечисленні, використання такої бронетехніки в Україні 200-ю бригадою.

У російських військових Телеграм-каналах також згадується, що в січні цього року точно такі ж бронетехніки були помічені в Малі під час великого перекидання техніки, яка може належати так званому «Африканському корпусу». Це військове формування Міністерства оборони Росії, що складається переважно з бійців групи Вагнера. Зараз вони активно набирають на контрактну службу. На одному з таких веб-сайтів для вербування людей до «Африканського корпусу» зазначено, що його солдати «прирівнюються до учасників спеціальної військової операції» (так в Росії офіційно називають війну проти України) та мають право на всі ті ж пільги та виплати. Офіційна мета – «координація військової присутності в Африці».

Про що свідчить геополітичний баланс сил у регіоні, враховуючи ослаблення російських військових сил на півночі?

«Це говорить нам про дві речі. По-перше, Володимир Путін насправді не боїться НАТО на півночі. Якби це було так, вони б не виводили особовий склад і техніку з 200-ї мотострілецької бригади. Зрештою, їхнє головне завдання – захищати Росію від НАТО в районах, що межують з Норвегією. А 200-та мотострілецька бригада була значно скорочена, м’яко кажучи, через війну в Україні», – каже Нільсен.

«Вони відправили тисячі солдатів з 200-ї мотострілецької бригади в першу атаку в лютому 2022 року. І продовжують відправляти солдатів, і вже втратили багато-багато солдатів у цій війні. Тож коли вони з'явилися в Мінську 9 травня, я думаю, це був сигнал. Це сигнал для спостерігачів, що вони зміцнюють свої військові опорні пункти на південному кордоні з НАТО. Тобто, перш за все, з Польщею та країнами Балтії. Згадайте нещодавню заяву Сергія Лаврова про те, що Литва не є державою. Те ж саме Путін говорив про Україну тощо. А Білорусь використовується як російський оплот у цій грі»