Донецька ОВА розширила зону примусової евакуації сімей з дітьми
Донецька обласна військова адміністрація розширила зону примусової евакуації для сімей із дітьми, повідомив голова ОВА Вадим Філашкін 14 травня:
«Напередодні ухвалили рішення про розширення зони примусової евакуації сімей з дітьми: в одній тільки Олексієво-Дружківці зараз перебувають близько 40 дітей».
У ефірі телемарафону Філашкін додав, що евакуація стосується не лише Дружківської громади, а й Лиманської і «багатьох інших громад, які наближені до лінії фронту і які ворог обстрілює майже щодня».
Читайте також: 20-30% зруйновано, більшість людей виїхала. Як наближення армії РФ знищує Костянтинівку
Він додав, що найбільш щільних обстрілів зазнають Костянтинівка, Мирноград, Покровськ, Дружківка. За попередню добу з прифронтових районів евакуювали 240 людей, зокрема, 45 дітей.
Обласна влада регулярно закликає жителів Донеччини евакуюватися через небезпеку російських обстрілів.
Прокуратура повідомляє про загиблого через удар Росії по Куп’янську
Російська армія завдала авіаудару по Куп’янську вранці 14 травня, повідомляє Харківська обласна прокуратура.
Удар прийшовся по приватному житловому сектору. За попередніми даними, російські військові застосували ФАБ-1500 з УМПК.
«Загинув 63-річний чоловік, який у цей час перебував на території домоволодіння», – повідомляє прокуратура.
Правоохоронці відкрили досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинив загибель людини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Херсонська ОВА: жителька Берислава підірвалася на російській міні
Місцева жителька підірвалася на російській міні в Бериславі, повідомляє Херсонська обласна військова адміністрація 14 травня.
«68-річна жінка наступила на протипіхотну міну «пелюстка». Внаслідок детонації вона дістала вибухову травму та травматичну ампутацію стопи», – йдеться в повідоленні.
ОВА додає, що постраждалу госпіталізували в тяжкому стані, медики надають їй всю необхідну допомогу.
Раніше обласна влада повідомила про поранення жительки Херсона через атаку російського дрона на Дніпровський район. 51-річна жінка зазнала мінно-вибухової травми та перелому гомілки.
«Потерпілу доправили до лікарні, де їй надали необхідну допомогу. Подальше лікування жінка проходитиме амбулаторно», – додає ОВА.
На початку квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.
У лютому Мінекономіки повідомило, що потреби України в розмінуванні територій, які зазнали впливу війни, становлять 29,8 мільярда доларів.
Розвідка Великої Британії прокоментувала вибухи на складі боєприпасів у Володимирській області Росії 14 травня, оприлюднивши супутникові фото наслідків.
Як коментує відомство, супутникові фото вказують на те, що «значна частка складу, понад 1 квадртний кілометр», була пошкоджена детонаціями, що вказує на масштабні втрати на ключовому стратегічному складі, як забезпечує війну Росії проти України». Крім того, нерозірвані, пошкоджені вогнем і нестабільні боєприпаси могли опинитися за межами території складу, становлячи небезпеку для цивільних.
Розвідка коментує заяву російського Міноборони, яке звинуватило у вибухах порушення правил безпеки – у британському відомстві припустили, що до втрати боєприпасів могли спричинитися погане поводження з ними й недбале зберігання.
Читайте також: Детонація боєприпасів за 100 км від Москви сталася «через порушення вимог безпеки» – Міноборони РФ
Це, за зведенням, відповідало б «довготривалій тенденції неодноразово фіксованої російської некомпетентності в тому, що стосується безпечного й належного поводження з власними снарядами».
«Вибухи на 51-му головному ракетно-артилерійському управлінні, ймовірно, спричинили найбільші втрати російських боєприпасів через власні дії Росії в поточному конфлікті на цей момент», – йдеться в зведенні розвідки.
На території військової частини у Киржацькому районі Володимирської області РФ 22 квітня внаслідок позаштатної ситуації сталося загоряння боєприпасів та детонація снарядів, повідомила місцева влада.
Голова українського Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко повідомляв, що на території складу зберігалося приблизно 105 тисяч тонн озброєння.
Рада закликала міжнародну спільноту визнати геноцидом депортацію кримських татар у 1944 році
Верховна Рада України 14 травня 310 голосами «за» схвалила звернення до міжнародної спільноти до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Звернення, зокрема, стосувалося припинення порушень прав і свобод кримських татар із боку Росії, повідомив лідер кримськотатарського народу і народний депутат України Мустафа Джемілєв на своїй сторінці у фейсбуці.
«Сьогоднішнє звернення закликає уряди і парламенти інших держав визнати ці злочини актом геноциду, як це вже зробили Латвія, Литва, Канада, Польща, Естонія, Чехія, й об’єднати зусилля для притягнення Росії до відповідальності – як за минуле, так і за сучасні злочини в окупованому Криму», – написав Джемілєв.
Він наголосив, що політика окупантів у Криму, спрямована «на систематичне витіснення корінного народу з його Батьківщини і масове заселення Криму громадянами Росії, жорстокі переслідування за будь-який прояв нелояльності до окупантів, жахливі строки ув’язнення, які виносять окупаційні суди людям навіть за дописи у Facebook, нелюдські тортури, яким вони піддаються в місцях ув’язнення, факти викрадення і вбивства людей, а також інші методи, що застосовуються, свідчать про те, що путінський режим продовжує геноцидну практику Росії щодо підвладних народів».
Депортацію кримських татар 1944-го визнали актом геноциду кілька країн: Україна – 2015 року, Литва і Латвія – 2019, Канада – 2022, Польща, Естонія, Чехія – 2024 року.
18 травня 1944 року радянський режим розпочав депортацію всього кримськотатарського народу до Центральної Азії з Криму. Упродовж трьох днів десятками залізничних вагонів було насильно вивезено близько 200 тисяч кримських татар.
Президент Бразилії заявив, що попросить Путіна поїхати до Стамбула
Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва заявив, що готовий попросити російського лідера Володимира Путіна вирушити до Стамбула на прямі переговори про мир в Україні.
Бразильський президент побував із візитом у Китаї і збирається відвідати Росію на шляху додому.
«Мені не складно сказати: «Гей, товаришу Путін, їдь у Стамбул на переговори», – сказав Лула да Сілва.
Путін поки не дав відповіді на пропозицію президента України Володимира Зеленського про особисту зустріч у Стамбулі – хоча сама ідея російсько-українських переговорів у цьому місті, де вони вже проходили у 2022 році, була висунута Росією.
Раніше президент США Дональд Трамп, який перебуває на Близькому Сході, заявив, що сам міг би приїхати до Стамбула, якби там зустрілися лідери Росії й України. Наразі відомо, що Стамбул має намір відвідати держсекретар США Марко Рубіо, а також спецпосланці Трампа Стів Віткофф і Кіт Келлог.
У Німеччині повідомили про арешт трьох українців за підозрою в причетності до диверсій
Прокуратура Німеччини повідомила 14 травня про арешт трьох громадян України, яких звинувачують в агентурній діяльності, пов’язаній із диверсіями.
За повідомленням, підозрювані, ймовірно, контактували з особами, що могли діяти від імені державних органів Росії.
Затриманих громадян України ідентифікують за іменами: Євген Б., Данило Б. і Владислав Т. У прокуратурі уточнили, що двоє з них (Данило Б. і Владислав Т.) були затримані 9 і 10 травня в Німеччині, а третій – Євген.Б – у Швейцарії.
Вони «заявили одній або кільком особам, які нібито діяли від імені російських державних органів, про свою готовність вчинити підпали і вибухи на вантажному транспорті у Федеративній Республіці Німеччина не пізніше ніж у кінці березня 2025 року. З цією метою обвинувачені мали спільно відправити посилки, що містили вибухові пристрої, з Німеччини одержувачам в Україні», йдеться в повідомленні.
Влітку 2024 року сталася серія пожеж на складах міжнародної компанії з перевезень вантажів DHL у Британії, Німеччині і Польщі. Видання The Wall Street Journal цитувало західних представників служби безпеки, які пов’язували пожежі з випробуванням ймовірної російської операції, спрямованої на підпали на вантажних або пасажирських літаках, що прямують до Північної Америки.
Москва регулярно заперечувала будь-яку причетність до вибухів кур’єрських складів, а також злому, підпалів і нападів на людей, до яких, за словами західних чиновників і спецслужб, причетна Росія.
У листопаді 2024 року польська прокуратура заявила, що за вибухами посилок у курʼєрських складах по всій Європі ймовірно стоять російські спецслужби. За даними спецслужб, посилки були частиною змови, яка в кінцевому підсумку мала на меті спровокувати вибухи на вантажних рейсах до Сполучених Штатів і Канади.
На Харківщині через удар БпЛА постраждали три людини – прокуратура
На Харківщині внаслідок російського удару безпілотниками в ніч на 14 травня постраждали троє цивільних жителів, повідомила обласна прокуратура.
«Російські військовослужбовці вдарили БпЛА «Герань-2» по селу Олександрівка Близнюківської ТГ Лозівського району. Пошкоджено житлові будинки, гараж, автомобіль, трактори. Постраждали троє мирних мешканців – поранень дістали двоє чоловіків віком 49 і 54 роки, 93-річна жінка зазнала гострої реакції на стрес», – йдеться в повідомленні.
Крім того, у прокуратурі повідомили, що вночі збройні сили РФ поцілили безпілотником по місту Валки Богодухівського району. «Зафіксовано влучання по вантажному автомобілю, припаркованому на узбіччі. Транспортний засіб та паркан біля будинку, розташованого поруч, зазнали пошкоджень. Без постраждалих. Попередньо, ворог застосував БпЛА «Ланцет», – зазначили у відомстві.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що протягом минулої доби російських ударів зазнали вісім населених пунктів Харківської області й місто Харків, внаслідок чого двоє людей загинули, ще 12 – поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Голова ОП: Україна готова «до будь-якого формату діалогу, але є умова»
Українська сторона готова до будь-якого формату діалогу щодо припинення війни, «але є умова – повне й безумовне припинення вогню», заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Як повідомив голова ОП у своєму телеграмі, він сказав про це в інтерв’ю французькому Le Monde, зазначивши, що президент Володимир Зеленський поїде до Туреччини, навіть якщо російський лідер Володимир Путін відмовиться від прямого контакту.
«Ми готові до будь-якого формату діалогу, але є умова – повне й безумовне припинення вогню. Ми цього не боїмось, бо саме Україна вже продемонструвала відкритість і чесність. Тепер слово за Росією. Сподіваємось, що США, наш стратегічний партнер, збережуть свою роль у процесі», – зазначив Єрмак.
За його словами, якщо Путін відмовиться від переговорів, «це буде чіткий сигнал для всього світу: Москва не хоче миру, не готова до серйозних переговорів».
Раніше Володимир Зеленський в інтерв’ю європейським медіа, зокрема Der Spiegel, заявив, що на можливій зустрічі з Путіним у Стамбулі 15 травня він хоче спробувати «знайти формат для припинення війни».
За словами Зеленського, відразу про все домовитися неможливо, проте необхідно, щоб зустріч завершилася «політичною перемогою» – а саме, домовленістю про припинення вогню або обмін полоненими у форматі «всіх на всіх».
Обидві ідеї останнім часом активно пропонує Україна. Російська сторона заявляє про готовність до прямих переговорів без припинення вогню. Російська делегація, за повідомленням Кремля, має намір брати участь у переговорах у Стамбулі, провести які запропонував сам Путін. Однак, чи збирається до Туреччини російський президент, поки не оголошено.
Раніше президент США Дональд Трамп, який перебуває на Близькому Сході, заявив, що сам міг би приїхати до Стамбула, якби там зустрілися лідери Росії й України. Наразі відомо, що Стамбул має намір відвідати держсекретар США Марко Рубіо, а також спецпосланці Трампа Стів Віткофф і Кіт Келлог.
В Україні діє указ Зеленського про неможливість переговорів із Путіним. Сам Зеленський пояснив, що на нього, як на президента, ця заборона не поширюється.
У Росії, у свою чергу, неодноразово заявляли, що Зеленський нібито є нелегітимним президентом, оскільки у встановлений термін через війну в Україні не відбулися вибори. Останнім часом у Москві, однак, не акцентували на цьому увагу.
У Сумській громаді через удар російського дрона загинула людина – Кобзар
У Сумській громаді вранці 14 травня через російський удар загинула одна людина, ще двоє – постраждали, повідомив виконувач обов’язків Сумського міського голови Артем Кобзар.
За його словами, російські військові завдали удару безпілотником по вантажному автомобілю біля одного зі старостинських округів.
Інших подробиць поки що немає.
В обласній військовій адміністрації повідомили, що протягом доби російські війська здійснили майже 140 обстрілів 36 населених пунктів у 16 територіальних громадах Сумщини. Найбільше обстрілів зафіксовано у Сумському й Шосткинському районах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Посли ЄС схвалили 17-й пакет санкцій проти РФ
Посли Європейського союзу 14 травня схвалили 17-й пакет санкцій, спрямовані, зокрема, проти «тіньового» нафтового флоту Росії, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Крім того, посли ЄС схвалили посилення санкцій проти Росії за порушення прав людини, гібридне втручання у світі й розповсюдження хімічної зброї.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала погодження 17-го пакету санкцій.
«Ми ще більше обмежуємо доступ до технологій для ведення бойових дій. І ми додали до списку ще 189 суден «тіньового флоту», щоб боротися з російським експортом енергоносіїв. Ця війна має закінчитися. Ми будемо продовжувати чинити сильний тиск на Кремль», – написала вона у соцмережі X.
Раніше кореспондент Радіо Свобода Рікард Юзвяк повідомляв, що 17-й пакет санкцій може стати найслабшим від часу російського повномасштабного вторгнення в Україну, проєкт не містить суттєвих заходів щодо галузей російської економіки. Йдеться про розширення списку підсанкційних юридичних і фізичних осіб, також санкції передбачається запровадити проти суден так званого тіньового флоту РФ. Крім того, передбачено вторинні санкції проти компаній із Казахстану, Сербії, Туреччини та Узбекистану.
За оцінками, пакет може бути схвалений остаточно 20 травня.
Напередодні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що його уряд має намір наполягати на суттєвому посиленні санкцій проти Росії на європейському рівні, якщо цього тижня «не буде реального прогресу» у врегулюванні війни в Україні. Говорячи про майбутні можливі санкції, Мерц згадав енергетичний і фінансовий сектори.
На Херсонщині вночі і вранці через обстріли РФ поранені троє людей – ОВА
На Херсонщині вночі і вранці 14 травня троє людей зазнали поранень через російські обстріли, повідомила обласна військова адміністрація.
«Вночі внаслідок російського обстрілу Антонівки постраждали двоє людей. Снаряди пошкодили приватний будинок, під завалами опинилися чоловік і жінка. Їм вдалось самостійно вибратися. У чоловіка 1951 року народження – уламкові поранення голови і руки, жінка 1955 року народження дістала мінно-вибухову травму й контузію», – йдеться в повідомленні.
Близько 7:00 російські війська скинули вибухівку з безпілотника на цивільний автомобіль у Білозерці, внаслідок чого, за даними влади, 49-річний чоловік зазнав мінно-вибухової травми й контузії, а також множинних уламкових поранень обличчя, рук, тулуба і стегна.
Усіх потерпілих шпиталізували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Повітряні сили повідомили про 80 збитих за ніч дронів РФ
Російські війська в ніч на 14 травня атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М/KN-23» із окупованого Криму і 145 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків російських Брянська, Курська, Орла, Шаталова, Міллерова і Приморсько-Ахтарська, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 80 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі, заході та в центрі країни. 42 ворожі безпілотники-імітатори – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, внаслідок атаки постраждали Сумщина, Харківщина, Одещина, Донеччина і Кіровоградщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Голова МЗС України їде до Туреччини, де запланована неформальна зустріч міністрів НАТО
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 14 травня перебуватиме в Анталії на запрошення турецького колеги Хакана Фідана, повідомила пресслужба МЗС.
«Голова МЗС проведе зустрічі з партнерами України задля координації дипломатичних зусиль з метою досягнення справедливого миру. Міністр наголосить на відданості України мирним зусиллям і підкреслить необхідність підвищення тиску на Росію, якщо вона продовжить відкидати повне й безумовне припинення вогню щонайменше на 30 днів і ширші мирні зусилля», – зазначили в українському міністерстві.
На турецькому морському курорті Анталія очільник НАТО Марк Рютте 14 травня збирає міністрів закордонних справ країн-членів НАТО на неформальну дводенну зустріч перед черговим самітом Альянсу, запланованим на червень 2025 року в нідерландській Гаазі.
Раніше у Держдепартаменті США повідомляли про участь держсекретаря Марка Рютте у цьому саміті, «на якому обговорюватимуть безпекові пріоритети Альянсу і припинення російсько-української війни».
Зустріч відбуватиметься на тлі можливих українсько-російських переговорів, запланованих у Стамбулі на 15 травня.
Двоє людей постраждали на Рівненщині через удар російських дронів – ОВА
На Рівненщині двоє людей постраждали внаслідок російського удару дронами 14 травня, повідомили в обласній військовій адміністрації.
За словами голови ОВА Олександра Коваля, також є «незначні руйнування» цивільної інфраструктури.
В ОВА додали, що на Рівненщині сили ППО збили чотири російських безпілотники.
Повітряні сили ЗСУ протягом ночі і ранку повідомляли про рух БпЛА, запущених Росією, в різних областях України. Близько сьомої ранку оголосили про відбій тривоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: втрати армії Росії у війні перевищили 969 тисяч осіб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 969 370 своїх військових, зокрема 1240 – за останню добу – такі дані станом на ранок 14 травня навів український Генштаб.
Серед інших втрат РФ, за даними командування ЗСУ, такі:
- танки ‒ 10804 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22501 (+14)
- артилерійські системи – 27827 (+47)
- РСЗВ – 1382 (+1)
- засоби ППО ‒ 1165 (+3)
- літаки – 372
- гелікоптери – 335
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 35860 (+82)
- крилаті ракети ‒ 3197
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 48382 (+126)
- спеціальна техніка ‒ 3884.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Заяви російських посадовців свідчать про те, що Росія може генерувати достатньо сил для заміщення втрат на полі бою в Україні, а також збільшувати загальний розмір свого угруповання військ в Україні шляхом швидкого розгортання погано підготовлених підрозділів на передовій, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
В ISW зазначають, що президент Росії Володимир Путін, який 13 травня заявив, що від 50 000 до 60 000 осіб добровільно вступають до лав російської армії щомісяця, схоже, погоджується на значні втрати, щоб чинити тиск на Україну й Захід у переговорах.
«Росія продовжує зазнавати втрат особового складу, порівнянних із рівнем втрат, яких російські війська мали під час періоду посиленого наступу восени 2024 року, незважаючи на уповільнення темпів наступу протягом перших чотирьох місяців 2025 року… Російські військові наразі надають пріоритет відправці погано навчених новобранців у піхотні штурми з високим рівнем втрат… у спробі змусити Україну й Захід погодитися на вимоги Росії на тлі переговорів. Росія також намагається затягнути переговори, щоб отримати додаткові поступки від Сполучених Штатів й одночасно здійснити додаткові просування на полі бою», – кажуть аналітики.
В ISW зазначають, що російські військові також можуть розглядати вербування як частину довгострокових зусиль зі створення післявоєнного стратегічного резерву для потенційного майбутнього конфлікту з НАТО.
Аналітики звернули увагу на заяву головнокомандувача обʼєднаних сил НАТО в Європі генерала армії США Крістофера Каволі, який на слуханнях у комітеті Сенату США у квітні повідомив, що російські військові відновлюють і розширюють свою структуру сил і виробництво матеріальних засобів швидшими темпами, ніж очікувала більшість західних аналітиків, незважаючи на приблизно 790 тисяч втрат від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.
Каволі заявив, що російське військове командування розгорнуло понад 600 тисяч солдатів на передовій в Україні, що майже вдвічі перевищує початкові сили вторгнення Росії.
У вересні 2024 року Путін підписав указ, яким наказав російським військовим створити боєздатні сили чисельністю 1,5 мільйона осіб, «що свідчить про його довгострокові інтереси у збільшенні чисельності російських збройних сил», кажуть аналітики.
За їхніми словами, заява Каволі підтверджує нещодавні ознаки того, що Росія розширює й модернізує військові бази, казарми, полігони, склади і залізниці поблизу Петрозаводська, Республіка Карелія, для підтримки майбутнього припливу особового складу.
«Росія також інтегрує залізниці й автомобільні дороги в Московському військовому окрузі (МВО) з білоруською інфраструктурою. ISW давно вважає, що відновлення Росією МВО і Ленінградського військового округу (ЛВО) є частиною довгострокових зусиль Кремля з реструктуризації, спрямованих на підготовку до потенційної широкомасштабної війни проти НАТО», – йдеться у звіті.
Інститут вивчення війни раніше зазначав, що російський лідер Володимир Путін намагається маніпулювати дискусіями щодо припинення вогню і майбутнього миру в Україні, ймовірно, прагнучи підірвати єдність України, США і Європи довкола всеохопного 30-денного припинення вогню в Україні.
Путін й інші кремлівські чиновники твердо дотримуються своїх військових цілей, які передбачають повну капітуляцію України, і досі відмовляються розглядати будь-яку мирну угоду, яка не відповідає всім вимогам Росії, наголошують аналітики.
Поразка для Путіна чи загроза для допомоги Україні: чого очікувати від переговорів у Туреччині
Шлях до переговорів між Україною та Росією, що можливо відбудуться 15 травня, був коротким. 7 травня віце-президент США Джей Ді Венс заявив, що прямі переговори між Росією та Україною є пріоритетом. 10 травня європейські лідери приєдналися до президента України Володимира Зеленського, закликавши до 30-денного припинення вогню, що має початися з 12 травня. Вони ж попередили, що Росія зіштовхнеться з додатковими санкціями, якщо не погодиться на перемир'я.
У заяві, опублікованій у ніч на 11 травня, президент Росії Володимир Путін спробував змінити ситуацію, коли закликав до прямих переговорів у Стамбулі 15 травня. Він заявив, що припинення вогню можна досягнути лише в результаті переговорів. Це перевело м'яч на бік України, але Зеленський одразу заявив, що прибуде в Туреччину 15 травня. Він закликав Путіна з'явитися на особисту зустріч, їхню першу за понад п'ять років.
Час збігає, а деталей мало. Радіо Свобода розглядає ключові питання: хто візьме участь, чого можна досягти та кого звинувачуватимуть, якщо переговори не дадуть результату? Читайте тут
На фронті відбулося 125 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 13 травня на фронті відбулося 125 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Сьогодні держава-терорист завдала 60 авіаційних ударів, застосувавши 101 керовану бомбу. Окрім того, загарбники залучили для ударів 1052 дрони-камікадзе та здійснили 3580 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів», – ідеться в зведенні станом на 22:00.
Третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку впродовж цієї доби агресор 42 рази атакував наші позиції у районах населених пунктів Малинівка, Єлизаветівка, Звірове, Котлине, Новосергіївка, Удачне, Новоолексіївка, Новоолександрівка, Запоріжжя, Андріївка та в напрямку населених пунктів Стара Миколаївка, Муравка, Олексіївка, Нова Полтавка, Яблунівка, Миролюбівка, Зоря, Промінь. Стримуючи ворожий натиск, відбито 40 атак, два боєзіткнення тривають дотепер. Авіація агресора завдала ударів КАБами по Полтавці та Русиному Яру», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«Сили оборони України продовжують ведення операції на Курському напрямку, де наші війська за сьогодні відбили вісім атак противника. Російські загарбники завдали 17 авіаударів, застосувавши 33 керовані авіабомби, та здійснили 241 артилерійський обстріл, зокрема 10 – із реактивних систем залпового вогню», – інформують українські військові.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Канцлер Німеччини не виключив нових жорстких санкцій проти Росії
Уряд Німеччини має намір наполягати на суттєвому посиленні санкцій проти Росії на європейському рівні, якщо цього тижня «не буде реального прогресу» у врегулюванні війни в Україні. Про це 13 травня заявив канцлер ФРН Фрідріх Мерц на пресконференції в Берліні.
Говорячи про майбутні можливі санкції, Мерц згадав енергетичний і фінансовий сектори, пише DW. Канцлер вважає, що Росія має заявити про свою готовність до безумовного 30-денного припинення вогню.
Фрідріц Мерц заявив про це, коли відповідав на запитання про те, чи втратив чинність граничний термін, установлений європейськими країнами. Вони, як повідомлялося раніше, розпочнуть роботу над новим пакетом санкцій, якщо до 12 травня Росія не пристане на 30-денне припинення вогню. Про це говорив представник уряду Німеччини Штефан Корнеліус.
Речник Кремля Дмитро Пєсков у відповідь на заяву представника влади ФРН сказав, що з Росією «не можна розмовляти мовою ультиматумів».
ЄС, як повідомлялося в попередні дні, вже має проєкт 17-го пакета санкцій щодо Росії. За даними кореспондента Радіо Свобода Рікарда Юзвяка, представники ЄС можуть погодити його вже 14 травня. При цьому, як зазначає Юзвяк, ідеться про найслабший пакет санкцій від часу російського широкомасштабного вторгнення в Україну. Проєкт не містить, зокрема, будь-яких серйозних заходів щодо галузей російської економіки.
Очільниця зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас 13 травня на полях конференції в Копенгагені з питань демократії заявила, що не вірить у справжню зацікавленість Росії в мирних переговорах з Україною, попри нещодавню пропозицію щодо переговорів у Туреччині. «Якби вони були зацікавлені, вони могли б зупинитися просто зараз», – сказала Каллас. За її словами, Москва лише тягне час та не демонструє реальної готовності до миру.