Київську митрополію УПЦ перевірять на зв’язок з РПЦ – Єленський

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті починає перевірку київської митрополії УПЦ на зв’язок із забороненою в Україні Російською православною церквою. Про це в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода Live) заявив голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.

За його словами, існує кілька ознак, за якими будуть визначати, чи пов’язана релігійна організація з Росією.

«Закон про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій містить сім ознак афіліації релігійної організації із забороненою в Україні Російською православною церквою. Ми будемо йти по цих ознаках. Наприклад, релігійна організація, щодо якої здійснюється дослідження про афіліацію, є складовою частиною забороненої релігійної організації, тобто РПЦ. Далі – керівники тієї організації, яку ми досліджуємо, входять в керівні органи РПЦ. Вони є членами синоду РПЦ, вони є членами так званого міжсоборної присутності РПЦ, вони є членами архієрейського собору РПЦ і так далі», – зазначив Єленський.

Він пояснив, що потрібно необхідно зробити керівництву УПЦ, щоб не потрапити під заборону:

«Якщо буде зроблено заяву про те, що ми виходимо з синоду РПЦ, ми виходимо з синодальних комісій, ми виходимо з архієрейського собору, тоді цей закон не застосовується до досліджуваної нами релігійної організації. Якщо всі ознаки афіліації буде усунуто, для нас цього буде достатньо»

За словами Єленського, якщо зв’язок з РПЦ не буде усунуто протягом місяця, київську митрополію УПЦ ліквідовуватимуть через суд.

У серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає заборону діяльності в Україні релігійних організацій, які пов’язані з Росією. Цей закон ще називали «законом про заборону УПЦ (МП)».

У самій церкві послідовно переконували: УПЦ не залежить від РПЦ і діє самостійно від Москви.

На початку 2023 року, відповідно до рішення РНБО, група українських релігієзнавців проаналізувала статут УПЦ. Комісія дійшла висновків, що УПЦ – це структурний підрозділ РПЦ, який, однак, користується певними правами самостійності.

24 серпня 2024 року президент Зеленський підписав закон. Відтоді УПЦ мала 9 місяців, щоб розірвати зв’язки з Москвою або довести, що таких зв’язків немає. Дев’ять місяців минули 20 травня 2025 року і закон починає працювати.

УПЦ (МП) буде незаконною? Вплив Росії на церкву: що покажуть перевірки?

Російська церква в Україні: що відбуватиметься після 20 травня?

Згідно з законом, впродовж дев’яти місяців був час довести, що певні церкви не пов’язані з Російською православною церквою. Йдеться передусім про УПЦ (МП).

Добровільний перехід в ПЦУ вже завершено, але попереду – перевірки на зв’язки з Росією.

• Яке майбутнє в УПЦ (МП)?
• Чи справді розірвані зв’язки з Москвою і російською церквою?
• Які докази зібрані?
• Як саме Москва впливає на українську церкву?
• І що далі?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

У Рубіо запитали щодо додаткової військової допомоги Україні. Він відповів

Сполучені Штати Америки не припинили постачання зброї Україні, але це та допомога, яка була схвалена Конгресом раніше, заявив державний секретар США Марко Рубіо під час виступу перед комітетом Сенату.

«Це (схвалення додаткового запиту щодо військової допомоги Україні – ред.) вже інше рішення, це інше питання, яке не мені вирішувати. Білий дім мав би схвалити рішення про те, чи звертатися до Конгресу за додатковим запитом, але все, що було схвалено та затверджено Конгресом, насправді триває, тією мірою, якою Україна просила», – сказав він, відповідаючи на запитання щодо додаткової військової допомоги Україні.

У Рубіо зауважив, що Україна зверталася до США щодо додаткових засобів ППО.

«Про Patriot, яких у нас, чесно кажучи, немає, але ми тісно співпрацюємо з нашими союзниками по НАТО. У союзників по НАТО є кілька батарей ракет Patriot, які вони могли б надати або передати українцям для захисту, наприклад, повітряного простору Києва та інших місць», – додав держсекретар США.

За даними українського президента Володимира Зеленського, станом на початок лютого 40% зброї та техніки, яка використовується на полі бою, українського виробництва, а внесок США в обороноздатність України сягає 30%.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до кінця грудня 2024 року Сполучені Штати надали майже 123 мільярди доларів фінансової, гуманітарної та військової допомоги – це найбільша номінальна частка допомоги, наданої Україні.

Останній транш на 500 мільйонів доларів було оголошено 9 січня. Йшлося про зброю із запасів американської армії в рамках Presidential Drawdown Authority (PDA). Адміністрація Трампа наразі не оголошувала нових пакетів допомоги Україні, сконцентрувавши свої зусилля на дипломатичних контактах з Києвом та Москвою щодо завершення війни.

Криза довіри в ЗСУ: що означає рапорт комбата Ширшина?

У травні 2025 року командир батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Олександр Ширшин подав рапорт про звільнення з посади, звинувативши командування в «дебільних задачах» і невиправданій втраті людей.

Цей крок викликав широкий резонанс у суспільстві та Збройних силах України. Чи означає цей крок Ширшина кризу довіри в ЗСУ?

Україна закликала ЄС удвічі знизити граничну ціну на російську нафту – Сибіга

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна запропонувала Євросоюзу обмежити ціну на російську нафту на рівні 30 доларів, тобто знизити вдвічі.

«Ми порушили питання про обмеження ціни на російську нафту. Я озвучив цифру, яку ми вважаємо виправданою – тридцять доларів. Ми представили наше бачення щодо інших санкційних кроків. Ми зараз на тому етапі, коли спільними зусиллями ми можемо завдати руйнівного удару по економіці Росії, тим самим змусивши їх до миру. Іншим таким болючим для російської економіки напрямком, безумовно, є банківський сектор, включаючи центральний банк. Тому всі ці речі ми проговорили», – розповів міністр журналістам під час візиту на Раду міністрів закордонних справ ЄС.

Він озвучив меседж, з яким приїхав до європейських колег Брюсселя, – Києву потрібна невідкладна максимальна дипломатична мобілізація.

«Саме зараз, в цей критичний момент, щоби досягти нашої стратегічної цілі справедливого, всеосяжного миру для України. Ви знаєте, що Україна віддана мирним зусиллям. Україна ніколи не була і не є перешкодою для миру. Тому мені важливо було поінформувати європейських колег про розвиток подій, про поїздку президента Зеленського до Туреччини. Вона відіграла надзвичайно важливу роль в активізації мирних зусиль України і консолідації світової підтримки на нашу користь», – сказав Сибіга.

Очільник українського МЗС нагадав про вчорашні переговори Зеленського з Трампом та європейськими лідерами, зазначивши, що «надзвичайно інтенсивна робота триває».

«Ми відстоюємо всі принципові, фундаментальні речі для України і відстоюватиме їх... Ми будемо далі чітко, злагоджено діяти для досягнення справедливого, всеосяжного миру для України. А першим фундаментальним кроком на цьому шляху є досягнення перемир’я. Перемир’я безумовного, беззастережного», – додав міністр.

20 травня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга перебуває з візитом в Брюсселі. Очільник МЗС України взяв участь в засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС, щоб поінформувати європейських колег про актуальну ситуацію на полі бою та динаміку мирних зусиль після зустрічей у Туреччині та контактів між США, країнами ЄС, Україною та Росією.

Щонайменше 49 тисяч російських військових були в розшуку за дезертирство та СЗЧ – ЗМІ

За час війни в Україні щонайменше 49 тисяч російських військовослужбовців були оголошені в розшук за підозрою в дезертирстві чи самовільному залишенні частини (СЗЧ). Про це йдеться в матеріалі видання «Важные истории».

Журналісти вивчили два ймовірні списки дезертирів у російській армії. Один із них у грудні 2024 року публікував телеграм-канал «Мобілізація ДНР». У публікації стверджувалося, що опублікований файл «База СОЧ ПВО 2024» (особи, які самовільно залишили частину в Південному військовому окрузі) містить імена понад 26 тисяч осіб.

Другий список імовірних дезертирів опублікував проєкт Головного управління розвідки Міноборони України «Хочу жити». У ньому 36 тисяч осіб, проти яких, як стверджується, в Росії порушені кримінальні справи про дезертирство та СЗЧ. Автори заявляли, що отримали документ від джерел у командуванні одного з військових округів ЗС РФ.

Журналісти об’єднали дані про дезертирів в одну таблицю, попередньо очистивши їх від дублів та перевіривши інформацію за іншими джерелами.

Як зазначають «Важные истории», ранні записи до бази «СОЧ ПВО» вносили в листопаді-грудні 2022 року, останні – наприкінці червня 2024 року. Який точний період охоплює база «Хочу жити», невідомо.

«Важные истории» пишуть, що не всі військові, які потрапили до злитих баз, справді ухилялися від служби, що підтверджується публічними випадками та даними самих джерел. Так, майже 300 людей визнали загиблими, полоненими або зниклими безвісти.

З джерел випливає, що головні причини оголошення в розшук – залишення позицій на фронті, втеча з території військової частини та відмова повертатися на службу після лікування.

У проєкті про дезертирів «Прощавай, зброє» заявили, що поіменні списки не відображають реальних масштабів дезертирства.

«Ґрунтуючись на цих базах, ми можемо сказати, що за весь час війни кількість дезертирів і людей, які пішли в СЗЧ, є більшою за 50 тисяч осіб», – зазначив аналітик проєкту Олексій Альшанський. Він пояснив, що в списках є пропуски в даних, також вони не охоплюють останній рік війни.

У січні 2025 року видання «Медіазона» писало, що щонайменше 2850 військових із окупованих частин Донецької та Луганської областей оголошені російським МВС у федеральний розшук за статтею про самовільне залишення частини.

Польща: справу чоловіка, якого обвинувачують у допомозі РФ готувати замах на Зеленського, передали до суду

Прокуратура Польщі подала до суду обвинувальний акт проти чоловіка, якого обвинувачують у намірі допомогти російським спецслужбам підготувати можливу спробу вбивства президента України Володимира Зеленського.

Чоловік, ідентифікований як Павло К., був заарештований у квітні 2024 року.

За даними слідства, він заявив про готовність діяти на користь військової розвідки Росії і встановив контакти з росіянами, які брали безпосередню участь у війні в Україні.

У прокуратурі зазначають, що його завдання включали збір та надання інформації про безпеку аеропорту Жешув-Ясьонка.

«Ці заходи мали на меті допомогти, серед іншого: у плануванні російськими спецслужбами можливого замаху на життя глави іноземної держави, тобто президента України Володимира Зеленського», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що під час розслідування прокуратура Польщі та Агентство внутрішньої безпеки співпрацювали з Генпрокуратурою України та Службою безпеки України, що дозволило забезпечити отримання доказів та зробити важливі висновки розслідування.

Польща є хабом для західних військових поставок в Україну.

На фронті відбувся 91 бій з початку доби – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 20 травня на фронті відбулося 91 бойове зіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

«Протягом доби противник з території РФ завдав артилерійських обстрілів по районах населених пунктів Сергіївське, Архипівка, Залізний Міст, Логи Чернігівської області; Зарічне, Дмитрівка, Біла Береза, Рясне, Рудак, Порозок, Миколаївка, Тур’я, Мар’їне, Миропільське, Покровка, Гірки Сумської області», – йдеться у зведенні станом на 16:00.

Понад третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.

«Висока активність ворога наразі зберігається на Покровському напрямку. Тридцять один раз за сьогодні розпочиналися зіткнення різної інтенсивності поблизу населених пунктів Яблунівка, Новооленівка, Малинівка, Шевченко Перше, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Звірове, Удачне, Новосергіївка, Троїцьке, Котлярівка та Андріївка. Чотири бої тривають дотепер. Авіаударів КАБами зазнали Бересток, Зоря, Мирноград», – вказано в повідомленні.

Бої також відбувалися на Харківському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському напрямках.

«На Курському напрямку українські захисники відбивають атаку загарбників, всього на даний час вже зафіксовано вісім боєзіткнень. Ворог завдав вісім авіаційних ударів, скинувши 16 КАБ та здійснив 139 артилерійських обстрілів, зокрема три – із реактивних систем залпового вогню», – додали українські військові.

Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.

Як зазначає проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, з початком весни армія країни-агресора відчутно збільшила тиск по всій лінії бойового зіткнення. За даними Міноборони України, у лютому на фронті було зафіксовано 3274 бойових зіткнення, а в березні – вже 4270. Переважна більшість із них – на Донбасі, який, на думку військових і аналітиків, є основною метою цьогорічної весінньо-літньої кампанії Росії.

Сили РФ з артилерії обстріляли Купʼянськ, є постраждалі – прокуратура

Російські війська з артилерії обстріляли Купʼянськ на Харківщині – постраждали три людини, повідомляє пресслужба Харківської облпрокуратури.

За даними слідства, обстріл стався 20 травня близько 12:00.

«Три жінки віком 73, 69 та 55 років зазнали гострої реакції на стрес. У місті зруйновано та пошкоджено житлові будинки», – йдеться у повідомленні.

Розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину (ч. 1 ст. 438 КК України).

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Пенсії людей з окупованих територій, які понад рік не знімали пенсію, зберігатимуться на їхніх рахунках у ПФУ – уряд

Пенсії людей, які не виїхали з тимчасово окупованих територій Луганської і Донецької областей, і понад рік не знімали пенсію, зберігатимуться на їхніх рахунках у Пенсійному фонді України (ПФУ). Про це 20 травня повідомило міністерство соціальної політики України.

«Через російську агресію проти України, яка триває вже понад 10 років, частина українських пенсіонерів проживає на непідконтрольній державі території. При цьому такі пенсіонери продовжують отримувати свою пенсію за умови проходження фізичної (зокрема, відео-) ідентифікації у Пенсійному фонді. Водночас Пенсійний фонд України давно (від одного року до іноді 5–7 років) не може зв’язатися з деякими пенсіонерами. Ці люди також тривалий час (щонайменше рік) не користуються грошима зі своїх пенсійних карток. Через це їхні пенсійні кошти накопичуються в «Ощадбанку», який мав би ці пенсії виплачувати», – йдеться в повідомленні міністерства.

На 1 жовтня 2023 року в «Ощадбанку» накопичено понад 10 мільярдів гривень.

«Щоб зробити пенсійну систему більш фінансово стабільною, закон «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановив нове правило: кошти, які були відкладені для виплати таких пенсій, тепер будуть зберігатися не в «Ощадбанку», а безпосередньо в Пенсійному фонді України», – інформує міністерство.

Для того, щоб виконати цю норму, уряд підготував проєкт спеціальних правил, які чітко визначають, як саме ці кошти перейдуть з «Ощадбанку» до ПФУ. Гроші чекатимуть на своїх власників або їхніх спадкоємців до моменту звернення людей.

Цього року в межах «чеської ініціативи» Україна отримає 400 тисяч боєприпасів – Шмигаль

Україна в межах «чеської ініціативи» отримає цього року 400 тисяч артилерійських боєприпасів – на додаток до 1,5 мільйона, отриманих торік. Про це на пресконференції за підсумками зустрічі з прем’єр-міністром Чехії Петром Фіалою 20 травня повідомив голова українського уряду Денис Шмигаль.

«Ми підтвердили важливість подальшого збільшення військової, фінансової, економічної та гуманітарної допомоги Україні. Будемо зміцнювати інтеграцію української та чеської оборонних індустрій. Крім того, домовилися про співпрацю у сфері підготовки українських пілотів літаків F-16», – повідомив Шмигаль у телеграмі за підсумками переговорів.

Призупинення американської військової допомоги на кілька місяців наприкінці 2023-го – на початку 2024 року, відмова Угорщини від ініціатив Європейського союзу з підтримки України та неспроможність Брюсселя вкластися в обіцяні терміни постачання боєприпасів похитнуло стійкість України до агресії Росії.

На цьому тлі в лютому 2024 року Чехія обʼєднала навколо себе щонайменше 16 європейських країн-донорів та запустила незалежну від Євросоюзу «Чеську ініціативу з постачання боєприпасів Україні». Коаліція взяла за мету закупити 800 тисяч снарядів переважно великих калібрів. Через рік після цієї обіцянки чеські посадовці заявили, що їм вдалося подвоїти цю кількість.

Попри заявлений успіх «Чеської ініціативи», вона зазнає й гострої критики з боку чеської опозиції та окремих українських неурядових організацій. Чеській владі закидають звʼязки з місцевими приватними компаніями-закупівельницями, а останнім – нібито захмарні прибутки, низьку якість снарядів та затримки поставок.

У лютому 2025 року колишній чеський прем’єр, а нині опозиційний політик Андрей Бабіш назвав боєприпаси «старими, запліснявілими, придбаними непрозоро та за завищеними цінами», але доказів не надав.

Зеленський обговорив із головою Єврокомісії підготовку 18-го пакету санкцій проти Росії

Президент Володимир Зеленський провів розмову з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн – про це сторони заявили 20 травня.

Зеленський повідомив, що подякував посадовиці Євросоюзу і всьому блоку за 17-й пакет санкцій проти Росії:

«Це крок у правильному напрямку. Важливо жорстко обмежувати російський танкерний флот, який служить фінансуванню вбивств, а також усі схеми, які Росія використовує для розбудови військової промисловості».

За словами голови держави, що більше тиску зазнаватиме Росія, то більше мотивації вона матиме, щоб «йти до справжнього миру».

«Обговорили з Урсулою вже й підготовку 18-го санкційного пакету Євросоюзу. Російська нафта, інфраструктура торгівлі енергоресурсами, банки й фінансові схеми – це те, що найбільш болісно для Росії, а відповідно, найбільш корисно для миру. Дякую всім, хто адвокатує необхідність посилення санкцій і ухвалює сильні рішення», – додав Зеленський.

Він також повідомив, що обговорив із очільницею Єврокомісії розмову з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом напередодні: «Європа має бути в процесі, і всі кроки максимально координуємо».

Фон дер Ляєн також повідомила про розмову з президентом України, заявивши, що блок «тісно координує» наступні кроки з Києвом.

«Готується 18-й пакет із подальшими жорсткими санкціями. Настав час посилити тиск на Росію для досягнення припинення вогню», – додала вона.

Раніше 20 травня Європейський союз погодив 17-й пакет санкцій проти Росії. За словами голови зовнішньополітичної служби блоку Каї Каллас, він спрямований проти «майже 200 кораблів тіньового флоту», гібридних загроз з боку РФ та порушень прав людини.

Намагається взяти в кліщі. Армія РФ штурмує Торецьк із флангів

Армія РФ намагається охопити Торецьк з флангів – про це в ефірі «Суспільного» заявив речник оперативно-тактичного угруповання (ОТУ) «Луганськ» підполковник Дмитро Запорожець.

За його словами, російські війська намагаються просуватися в напрямку населених пунктів Дачне та Диліївка – на північ від Торецька.

Також противник зосередив увагу на Романівці, розташованій на південь від міста. Під час флангових атак, як зазначає Запорожець, загарбники активно використовують артилерію.

«Зараз він (противник – ред.) намагається обходити ту частину Торецького напрямку, де в нього не зовсім виходить. Там де в нього виходить проводити штурмові дії, де в нього є рух, там він його і продовжує», – пояснив спікер ОТУ.

Американський Інститут вивчення війни (ISW), геолокувавши відео за 18-19 травня, дійшов висновку, що:

• Сили оборони просунулися вздовж залізниці на південний схід від Диліївки (на північний схід від Торецька);
• російські війська просунулися на північний захід від міста.

Міноборони РФ оголосило про нібито захоплення Торецька ще на початку лютого 2025 року, але заяви українських військових та аналітиків, а також дані об'єктивного контролю свідчать, що бої за місто тривають.

Як повідомив Генштаб ЗСУ, на Торецькому напрямку за минулу добу відбулося 13 атак, у тому числі в напрямку Іванопілля, що на північ від Торецька, – в тилу Сил оборони.

​Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

Умєров закликав партнерів пріоретизувати закупівлі БПЛА та боєприпасів в України

Міністр оборони Рустем Умєров взяв участь у відеоконференції голів оборонних відомств Європейського союзу 20 травня – про це він повідомив у соцмережах.

Зустріч відбулася за участі високої представниці ЄС з питань зовнішньої політики Каї Каллас, її основною темою була нова оборонна ініціатива Європейського Союзу SAFE загальним обсягом 150 млрд євро.

За словами Умєрова, ініціатива відкриває для України можливість повноцінної інтеграції в європейський оборонно-промисловий простір:

«Наша зброя – це зброя Європи. За останні три роки Україна наростила обсяг оборонного виробництва з 1 млрд доларів у 2022 році до 35 млрд доларів (31 млрд євро) у 2025. Це результат спільних зусиль і величезного внутрішнього потенціалу».

Міністр назвав підтримку української оборонної промисловості внеском у колективну безпеку всієї Європи. Він вказав на те, що SAFE створює механізми для закупівель за критично важливими напрямами.

Умєров розповів, що закликав партнерів зробити пріоритетом закупівлі в українській оборонній промисловості, зокрема:

• БПЛА – «ми готові до масштабних спільних виробництв і поставок – як для потреб фронту, так і в майбутньому для європейських армій»
• 155-міліметрових боєприпасів; як уточнив міністр, зараз Україна спільно з партнерами розвиває спроможність виготовляти понад 1 мільйон снарядів щороку

«Також відкриті до співпраці в інших критичних напрямах: артилерійські системи, ППО, засоби РЕБ», – додав Умєров.

У квітні Єврокомісія повідомила, що інвестує 910 мільйонів євро в Європейський оборонний фонд (EDF). Поміж іншого, тоді стало відомо, що до проєктів фонду вперше буде залучена українська оборонна промисловість.

Перед тим The Washington Post із посиланням на неназваного європейського чиновника повідомило, що країни Європи розглядають можливість збільшення підтримки оборонно-промислового комплексу (ОПК) України замість прямих постачань зброї.

«Програма мінімум – захопити Херсон». Путін переконує Трампа, що Україна програє і вимагає віддати території

Президент РФ Володимир Путін погодиться на припинення вогню лише після того, як Україна виведе свої війська з Херсонської, Запорізької, Донецької й Луганської областей. Тобто віддасть під контроль Росії навіть ті території, які не є окупованими. Крім того, Кремль вимагає, щоб п'ять регіонів (включно з Кримом) були визнані міжнародною спільнотою як російські. Як пише видання, ці вимоги суперечать умовам, запропонованим США.

Такі жорсткі територіальні умови начебто під час переговорів у Стамбулі Росія висунула до України, повідомило американське видання Bloomberg та інші ЗМІ.

Україна назвала вимоги Росії неприйнятними, заявив речник МЗС Георгій Тихий під час спілкування зі ЗМІ у Стамбулі.

Тож чому Москва не відступає від територіальних претензій і чим це загрожує південним регіонам України, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Жителька Харківщини поранена через підрив на вибуховому предметі – ДСНС

У Харківській області жінка зазнала травми через підрив на вибухівці, повідомляє обласне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій 20 травня.

За повідомленням, це сталося в селі Лукашове Чугуївського району:

«Рухаючись ґрунтовою стежкою, 62-річна місцева мешканка наступила на невідомий вибуховий предмет, ймовірно, міну ПФМ-1 «Пелюстка».

Жінка зазнала мінно-вибухової травми ступні, її госпіталізували.

Служба вказує на те, що протипіхотна фугасна міна «Пелюстка», розрахована на ураження нижньої частини ноги, може бути зеленого або оливкового кольору, що дуже ускладнює її виявлення. Для приведення її в дію достатньо докласти навантаження від кількох кілограмів.

ДСНС повторює заклик до громадян дотримуватися заходів мінної безпеки. Зокрем, не відвідувати кладовища, ліси, лісосмуги, поля, пойми річок та інші відкриті простори, «особливо ті, де точилися бої, або які перебували під ворожою окупацією».

«Ці території є сильно забруднені вибухонебезпечними предметами, боєприпасами, що не розірвались, протипіхотними й протитанковими мінами», – заявляє відомство.

На початку квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.

У лютому Мінекономіки повідомило, що потреби України в розмінуванні територій, які зазнали впливу війни, становлять 29,8 мільярда доларів.

Після вступу до армії РФ чех просить Прагу про допомогу

Міністерство закордонних справ Чехії розглядає випадок чеха, який вступив до російської армії і тепер просить допомоги у рідної країни. Про це повідомив представник відомства Даніель Дрейк.

«Зараз ми займаємося випадком чеського громадянина, який деякий час тому виїхав до Росії, де вступив до російської армії і тепер просить допомоги у влади Чехії. У зв’язку з цим ми хотіли б нагадати, що вже давно наполегливо застерігаємо від поїздок до Росії і закликаємо чеських громадян залишити країну. Ситуація з безпекою напружена, наше посольство у Москві має обмежені можливості для надання допомоги та захисту», – цитує Дрейка чеське видання Vinegret.Cz.

За словами Дрейка, прохання громадянина Чехії, який опинився в російській армії, буде розглянуто дипломатією відповідно до чеських законів і Віденської конвенції про консульські зносини. Обставини, за яких неназваний чоловік вступив до армії РФ, чи він бере участь у боях проти України і коли саме прибув до Росії, представник МЗС Чехії не уточнив.

Кримінальний кодекс забороняє чеським громадянам служити в іноземних арміях. Це вважається найманством і карається в'язницею, за винятком випадків, коли вони воюють на стороні держави, яка забезпечує спільну оборону у разі нападу на Чехію. Якщо чеський доброволець хоче вступити до іноземної армії, йому необхідно запросити спеціальний дозвіл у президента Чехії. У листопаді 2024 року речник президентської адміністрації Філіп Платош повідомляв, що президент Петр Павел задовольнив близько 60 запитів на дозвіл служби у Збройних силах України з огляду на узгоджену позицію міністерств оборони, внутрішніх справ та закордонних справ.

Уряд Британії оголосив про «масштабні санкції» проти Росії

Уряд Великої Британії 20 травня оголосив про запровадження «масштабних санкцій» проти Росії через її дії проти України. В уряді заявили, що заходи оголошують у той час, як РФ не припиняє атаки по Україні, і 18 травня здійснила найбільшу дронову атаку від початку повномасштабного вторгнення.

За повідомленням, санкції стосуються ста об’єктів і спрямовані проти «організацій, які підтримують російську військову машину, експорт енергоресурсів й інформаційну війну, а також фінансових установ, які сприяють фінансуванню війни проти України».

Крім того, як заявили в уряді, Велика Британія і її партнери також працюють над посиленням ліміту ціни на нафту, що «ще більше обмежує критично важливі доходи від нафти для військової машини Путіна».

МЗС Литви: для альтернативи російському газу ЄС має співпрацювати зі США

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що санкції проти Росії в енергетичній галузі здатні змусити Путіна припинити вогонь.

«Ми повинні зупинити основні надходження до бюджету Росії та їхнього військового апарату, джерело яких – у експорті газу, нафти та скрапленого природного газу», – заявив міністр.

Кястутіс Будріс також висловив тезу, що Європа «повинна припинити імпортувати принаймні скраплений природний газ».

Відповідаючи на запитання, чи не спричинить такий крок шоку для європейської економіки, міністр сказав: «По-перше, Європейська комісія вже підготувала план, який передбачає поступову відмову від залежності від російського експорту. По-друге, ми все ще можемо використовувати позитивну співпрацю між США та Європою, щоб Європа отримала альтернативне джерело природного газу».

Кястутіс Будріс навів приклад Литви як першої з країн ЄС, хто припинив використання російського скрапленого природного газу завдяки «альтернативі, яка надійшла зі США».

«Це спрацювало для нас. Альтернативи є, і міжнародний ринок може з цим впоратися. Ми знаємо, що у США є додаткові експортні потужності, ми повинні їх використовувати. І саме зараз час це робити та співпрацювати між США та Європейським союзом», – заявив Будріс.

«Ми повинні рухатися далі, щоб не потрапити в ситуацію, коли через брак інструментів ослабнемо і муситимемо визнати те, чого вимагає Путін», – додав литовський міністр.

Прокуратура: жителі Сумщини постраждали через атаку дрона під час видачі гуманітарної допомоги

Російська армія атакувалабезпілотником місце роздачі гуманітарної допомоги в Сумській області, повідомляє Офіс генерального прокурора 20 травня.

Відомство уточнює, що атака відбулася близько 11 години у вівторок у місці, де отримували гуманітарну допомогу жителі селища Велика Писарівка Охтирського району.

«57-річний чоловік отримав поранення, його госпіталізовано. Іще одному 51-річному чоловікові надано медичну допомогу без госпіталізації», – йдеться повідомленні.

Триває досудове розслідування за фактом вчинення воєнних злочинів. Прокурори разом з іншими правоохоронцями документують наслідки обстрілу, передає ОГП.