Європарламент підтримав підвищення мит на азотні добрива з Білорусі й Росії
Під час голосування в Європейському парламенті в Брюсселі 22 травня законодавці Євросоюзу переважною більшістю голосів проголосували за запровадження прогресивних тарифів на азотні добрива з Білорусі та Росії, починаючи з 1 липня, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Таким чином Європейський Союз зробив важливий крок уперед у ліквідації імпорту азотних добрив з Росії та Білорусі, але Москва та Мінськ не одразу відчують наслідки. Поточний тариф у розмірі 6,5% на добрива з двох країн залишиться, але до середини 2026 року будуть додані мита у розмірі від 40 до 45 євро за тонну.
Очікується, що з такими митними тарифами торгівля триватиме, але вони поступово зростуть до 430 євро за тонну у 2028 році, що зробить економічно недоцільним купувати добрива в Білорусі та Росії.
У 2023 році ЄС імпортував з Росії 3,6 мільйона тонн азотних добрив на суму 1,28 мільярда євро. Це становило 25% від загального імпорту блоку, що робить Росію найбільшим експортером до ЄС. Минулого року тенденція до зростання продовжилася: було поставлено 4,4 мільйона тонн російських добрив, або 30% від загального обсягу імпорту.
Журналіст Бутусов повідомив, де служитиме
Воєнний журналіст і головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов, який напередодні в ефірі Радіо Свобода заявив, що мобілізувався до лав Національної гвардії України, уточнив, що служитиме в 13-ій бригаді НГУ «Хартія». Він написав про це у фейсбуці 22 травня.
«Кілька днів тому я мобілізувався до 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія», у званні солдат, посада стрілець, зараз проходжу підготовку», – зазначив журналіст.
«Для мене честь стати учасником бойової родини 13-ї бригада «Хартія». Тут воює значна кількість моїх близьких друзів. Перший командир «Хартії», а нині командир 2-го корпусу НГУ Ігор Оболенський на війні з квітня 14-го року, він був командиром 1-го експериментального піхотного батальйону у бригаді швидкого реагування НГУ, і запровадив ще у 2016 році оргштатну структуру, статути й оперативні процедури ЗС США, виділив окрему незалежну сержантську ланку і децентралізоване управління, S-структуру штабу. І головне – втілив у батальйоні якісний відбір і підготовку, високий бойовий дух, традиції і правила спілкування українського добровольчого руху. Зараз весь цей досвід масштабовано і вдосконалено у багато крат», – додав він.
Бутусов зауважив, що як журналіст брав участь у бойових діях, а також сказав, що має проблеми зі здоров’ям.
«Дехто знає, що я брав участь у деяких операціях на плануванні й застосуванні військ, в ухваленні значної кількості тактичних й оперативних рішень, створені нових військових частин, розповсюдженні сучасного бойового досвіду, у створенні центру управління БпЛА в рамках ОТУ і ТГР. Для тих, хто знає, що у мене розрив ахілла, я не можу стрибати, у мене проблеми з зором, я не можу стріляти з відкритого прицілу, але все це у ТЦК, я, звичайно, не казав, я здоровий, і точка», – написав журналіст.
«Виплатити мільйонні компенсації». Як міноборони Росії карає солдатів за знищення техніки
Російське командування приховує факти «дружнього вогню» та пошкодження чи знищення техніки солдатами, а міністерство оборони Росії намагається стягувати мільйонні збитки зі своїх підлеглих. Є такі випадки і на території окупованого Росією Криму. Інформацію зібрав проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
З початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила понад 700 одиниць своєї авіації, зокрема понад 300 літаків, йдеться у зведеннях Збройних сил України.
За інформацією видання Forbes, з 2022 року Росія втратила майже 10% свого парку стратегічних ракетоносців Ту-22М.
Росія ці дані не коментує і втрати не розкриває.
Статистику втрат російської авіації формують, в основному, за рахунок її знищення під час бойових дій та «прильотів» по аеродромах.
Але інциденти трапляються і в російському тилу. Тільки в анексованому Криму стало відомо мінімум про два такі випадки. Скільки їх насправді – точно невідомо, оскільки ці випадки непублічні. Про них, як правило, не знайти згадок у військових зведеннях, але інформація все одно просочуються у ЗМІ та пабліки.
«КамАЗ» проти штурмовика
У травні в російських ЗМІ з'явилися повідомлення, що російський солдат-строковик намагається оскаржити рішення суду про стягнення з нього 10 мільйонів рублів компенсації збитків за знищення штурмовика Су-25СМЗ у Криму. Інцидент стався на військовому аеродромі в Сімферополі 7 серпня 2023 року. Але досі про це нічого не було відомо.
Далі читайте тут
Запорізька ОВА: житель Приморського поранений через російський обстріл
Цивільний житель зазнав важких поранень внаслідок російської атки на Василівський район Запорізької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 22 травня.
«Росіяни атакували артилерією с. Приморське. Поранення отримав 59-річний чоловік, який порався на подвір’ї власного будинку», – заявив очільник області.
Чоловіка госпіталізували у важкому стані. Як додає Федоров, він отримує всю необхідну медичну допомогу.
Напередодні, за даними обласної влади, на Запоріжжі постраждали загалом троє людей.
МАГАТЕ повідомляє про третю від початку року загрозу дронів для тренувального центру ЗАЕС
Експерти Міжнародного агентства з атомної енергії, що перебувають на Запорізькій атомній електростанції, напередодні чули стрілянину одночасно з «ймовірною атакою безпілотника» на навчальний центр об’єкта – про це повідомив генеральний директор Рафаель Маріано Ґроссі, цитує пресслужба МАГАТЕ.
«Це вже третій випадок цього року, коли навчальний центр, розташований одразу за периметром об’єкта, став мішенню такого безпілотного літального апарата», – йдеться в повідомленні агентства.
МАГАТЕ додає з посиланням на Запорізьку атомну станцію (ймовірно, йдеться про російське керівництво), що безпілотник врізався в дах навчального центру, не спричинивши жертв чи серйозних пошкоджень. Водночас агентству невідомо, чи безпілотник безпосередньо врізався в будівлю, чи впав на споруду після того, як його збили.
Повітряні сили: Росія випустила по Україні 128 дронів, ППО збила 112 з них
Російська армія від початку доби 22 травня атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М», а також запустили 128 ударних дронів типу Shahed і безпілотників-імітаторів, повідомляє командування Повітряних сил.
Ракету війська РФ запустила з району Таганрога, безпілотники – з напрямків Міллерова, Курська, Приморсько-Ахтарська в Росії та мису Чауди в окупованому Криму.
«Станом на 11.00 протиповітряною обороною знешкоджено 112 ворожих БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі, півдні та в центрі країни. 74 – збито вогневими засобами ураження, 38 – локаційно втрачені/подавлені РЕБ (без негативних наслідків)», – повідомляє командування.
ГУР повідомляє про загибель чотирьох російських військових через підрив авто під Скадовськом
У окупованій частині Херсонської області вибухнув автомобіль УАЗ «Патріот», повідомляє Головне управління розвідки Міноборони 22 травня.
За даними розвідки, це сталося 20 травня між окупованим Скадовськом і Антонівкою.
«Всередині перебували четверо офіцерів російських окупаційних сил із так званого підрозділу «Ахмат» – не вижив жоден. Після першого вибуху машини з «кадировцями» було чутно повторний гуркіт – здетонував боєкомплект, який перевозили загарбники», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: У ГУР представили новітні морські дрони, «здатні нищити ворожі кораблі й літаки»
ГУР не уточнює, що саме спричинило вибух, але додає, що «за кожен вчинений проти українського народу воєнний злочин буде справедлива відплата».
Російське командування не повідомляло про загибель військових біля Скадовська. Редакція Радіо Свобода наразі не може перевірити ці дані незалежно.
Російські війська захопили Скадовськ на Херсонщині навесні 2022 року. Після звільнення Херсона восени того ж року туди перенесли російську окупаційну адміністрацію.
Фронт уже на межі Дніпропетровщини. Що відбувається поблизу лінії боїв?
Так жителі сіл на сході Дніпропетровщини описують те, що з ними відбувається. Фронт уже за три кілометри від адмінкордону області.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізнався:
- Що відбувається на лінії фронту, що сягнула Дніпропетровщини?
- Як це впливає на жителів східних районів області?
- На що вони сподіваються?
- Чому попри російські атаки безпілотниками і КАБами, не поспішають евакуюватися?
Російські військові перебувають на відстані менш ніж три кілометри від адміністративного кордону Дніпропетровської області. На Новопавлівському напрямку армія РФ проводить активні штурмові дії, повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов.
Від наближення фронту потерпають жителі населених пунктів на сході Дніпропетровської області.
20 травня російські війська атакували Межівську громаду безпілотником, а Новопавлівську – керованими авіабомбами, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
Повністю про ситуацію на межі Дніпропетровщини читайте тут
Атака дронів на Росію: голова ЦПД заявив про удари по об’єктах військово-промислового комплексу
«Невідомі дрони» атакували військово-промислові об’єкти в двох регіонах Росії, заявив голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко вранці 22 травня.
«Невідомими дронами були атаковані обʼєкти ВПК РФ на Московщині, в Тулі», – заявив голова ЦПД.
Російські медіа раніше повідомляли з посиланням на місцевих жителів про звуки вибухів у Тулі вночі проти 22 травня.
Влада Росії, зокрема, Москви та Тульської області раніше повідомила про масовану атаку українських безпілотників у низці регіонів країни протягом ночі на 22 травня.
Міноборони Росії заявило, що за ніч сили ППО нібито збили 105 українських дронів над десятьма регіонами, зокрема, 35 – над територією Московського регіону, 14 – над Орловською областю і 12 – над Курською областю.
Читайте також: Московські аеропорти ввечері 21 травня двічі переривали роботу через атаку безпілотників
Російські регіони, зокрема столиця РФ, другий день поспіль зазнають ударів безпілотниками.
Зокрема, в ніч на 21 травня через атаку пошкоджень зазнав Болхівський завод напівпровідникових приладів в Орловській області Росії. У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження заводу, який «постачає продукцію до щонайменше 19 підприємств воєнно-промислового комплексу Росії, пов’язаних з виробництвом, зокрема, літаків компанії «Сухой», ракет «Іскандер» і «Кинджал».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Москву й інші регіони РФ вночі знову атакували дрони
Влада Росії повідомила про масовану атаку українських безпілотників у низці регіонів країни, зокрема в Москві.
Міноборони Росії заявило, що за ніч сили ППО нібито збили 105 українських дронів над десятьма регіонами, зокрема, 35 – над територією Московського регіону, 14 – над Орловською областю і 12 – над Курською областю.
У Росавіації повідомили, що вночі всі чотири московські аеропорти й аеропорти в інших містах Росії призупиняли польоти.
Мер Москви Сергій Собянін про наслідки атаки не повідомив, але зазначив, що на місцях падіння уламків працюють екстрені служби.
ОВА: через обстріли Росії за добу є поранені в 4 областях, вранці загинула жителька Херсона
Російські війська протягом попередньої доби обстрілювали понад 30 населених пунктів Херсонської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 22 травня.
«Російські військові били по критичній та соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили 4 багатоповерхівки та 9 приватних будинків. Також окупанти понівечили газопроводи та приватні автомобілі», – заявив він.
За даними Прокудіна, внаслідок обстрілів 11 людей були поранені.
Також вранці 22 травня, додав голова області, російські військові обстріляли Херсон із артилерії:
«Через ворожий удар поранення, несумісні з життям, дістала 85-річна жінка».
На фронті за добу було 144 бойових зіткнення – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 144 бойових зіткнення, найбільше – на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Покровському напрямку протягом минулої доби наші захисники зупинили 54 штурмові дії агресора в районах населених пунктів Яблунівка, Зоря, Шевченко Перше, Нова Полтавка, Миролюбівка, Єлизаветівка, Лисівка, Даченське, Котлине, Новосергіївка, Удачне, Троїцьке, Промінь, Котлярівка, Андріївка та у напрямках Попового Яру і Новомиколаївки», – йдеться в повідомленні.
Цей напрямок залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Крім того, російські атаки зафіксували на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському, Курському напрямках.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах 90 авіаційних ударів, скинув 144 керованих авіаційних бомб, залучив 2492 дрони-камікадзе. Також ворог здійснив 5291артилерійський обстріл, зокрема 114 – із реактивних систем залпового вогню», – зазначили у Генштабі.
За даними проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії, з початком весни армія країни-агресора відчутно збільшила тиск по всій лінії бойового зіткнення. За даними Міноборони України, у лютому на фронті було зафіксовано 3274 бойових зіткнення, а в березні – вже 4270. Переважна більшість із них – на Донбасі, який, на думку військових і аналітиків, є основною метою цьогорічної весінньо-літньої кампанії Росії.
У Києві уламки російського дрона впали на території школи – КМВА
Уламки російського безпілотника впали на території школи одного з районів у Києві, повідомив очільник міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
«Уламки ворожого БпЛА впали на території школи в Дарницькому районі. На щастя, обійшлося без постраждалих і займання», – написав він у телеграмі.
Перед восьмою ранку 22 травня в Києві оголосили повітряну тривогу через загрозу російських дронів. Згодом було чути роботу ППО.
На даний час тривогу в столиці України скасували, але вона продовжує діяти в Київській, Черкаській, Кіровоградській, Полтавській, Харківській областях. Повітряні сили повідомили про рух груп запущених Росією «Шахедів».
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні: близько 977 650 військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 977 650 своїх військових, зокрема 870 – за останню добу – такі дані станом на ранок 22 травня наводить український Генштаб.
Інші втрати РФ, за даними командування ЗСУ, – такі:
- танки ‒ 10839 (+4 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22574 (+5)
- артилерійські системи – 28122 (+32)
- РСЗВ – 1388
- засоби ППО ‒ 1167
- літаки – 372
- гелікоптери – 336
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 36797 (+105)
- крилаті ракети ‒ 3197
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 49268 (+99)
- спеціальна техніка ‒ 3895.
В ISW пояснили, як візит Путіна на Курщину пов’язаний із його планами захопити Суми
Президент Росії Володимир Путін поїхав на Курщину 20 травня й організував зустріч із посадовцями цього регіону, ймовірно, щоб виправдати поновлення планів Росії захопити місто Суми і незаконно анексувати Сумську область, пише американський Інститут вивчення війни (ISW).
Путін зустрівся з керівництвом муніципалітетів Курської області 20 травня, під час якої голова Глушковського району Павло Золотарьов попросив Путіна створити буферну зону в Сумській області. Путін запитав, якої глибини має бути ця буферна зона, і Золотарьов заявив, що Росія повинна захопити «принаймні Суми (місто)», і натякнув, що Росія має бути «більшою». А виконувач обов’язків губернатора Курської області Олександр Хінштейн пізніше заявив, що його дід родом із Сумської області, тому «ця земля йому не чужа».
Московські аеропорти ввечері 21 травня двічі переривали роботу через атаку безпілотників
Російська влада заявила, що українські бойові безпілотники атакували ввечері 21 травня російські регіони й окупований Крим, внаслідок чого, зокрема, переривали роботу аеропорти в Москві.
За повідомленням Міністерства оборони Росії з 18 до 24 години за московським часом нібито перехопили загалом 114 безпілотників.
Якщо ця інформація відповідає дійсності, то безпілотники були збиті над Московською, Курською, Рязанською, Орловською, Калузькою і Тульською областями, а також над окупованим Кримом.
Як повідомляє Російська служба Радіо Свобода, московські аеропорти «Домодєдово» і «Жуковський» ввечері 21 травня двічі переривали роботу – там діяв план «Ковер», особливий режим, що передбачає повне закриття повітряного простору.
У Харкові внаслідок ракетного удару РФ постраждали дві людини – влада
У Харкові в ніч на 22 травня внаслідок російського удару постраждали дві людини, повідомив міський голова Ігор Терехов.
За його словами, наслідки удару зафіксували в Холодногірському районі.
«Пошкоджено вісім приватних будинків. У двох людей – гостра реакція на стрес, медична допомога надається», – написав мер у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Від Росії немає сигналів щодо припинення вогню, потрібен тиск на Москву на різних рівнях – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив про відсутність сигналів від Росії щодо припинення вогню, потрібен тиск на Москву на різних рівнях.
«На жаль, росіяни не дають сигналів щодо припинення вогню, і вони поки не готові війну завершувати. Отже, всі наші форми тиску, уся наша робота з партнерами заради тиску на Росію – це те, що абсолютно потрібно. Тиск переконує. Тиск на полі бою. Тиск в економіці, і саме для цього – санкції. Тиск у політиці. Я хочу подякувати всім, хто підтримує Україну», – сказав він у своєму вечірньому відеозверненні.
Після доповіді міністра оборони України Рустема Умєрова та військових командувачів Зеленський заявив, що російські штурмові дії тривають, найбільш гаряча ситуація на Донеччині, особливо – Покровський напрямок.
«Продовжуємо активні дії в Курській та Бєлгородській областях – це захист Сумщини, це захист Харківщини, активний і дієвий наш захист. Від початку Курської операції в серпні російська армія зазнала серйозних втрат – більш ніж 63 тисячі вбитими й пораненими тільки там, на Курщині. Також нашим силам вдалося суттєво поповнити обмінний фонд для України. Що більше бойових дій виноситься на територію ворога, то більше це убезпечує наші громади», – додав він.
Раніше цього тижня президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським президентом Володимиром Путіним, яка, за його словами, пройшла «дуже добре». Він заявив, що Росія й Україна мають «негайно» розпочати переговори про припинення вогню і завершення війни.
Після цього Трамп провів телефонні переговори з Зеленським та деякими європейськими лідерами.
Водночас видання Financial Times з посиланням на джерела, обізнані з розмовою Трампа з європейськими лідерами, повідомило, що Трамп чітко заявив, що він відмовиться від участі США в конфлікті та залишить Україну та Росію безпосередньо вести переговори про припинення вогню. Він також не обіцяв майбутніх санкцій США проти Росії, якщо Путін відмовиться від будь-яких спроб миру.
Одна людина, знайома з розмовою, сказала, що лідери були приголомшені описом президента США того, про що було досягнуто домовленостей. Вони додали, що було очевидно, що Трамп «не готовий чинити більший тиск» на Путіна, щоб той серйозно сідав за стіл переговорів.
Ці телефонні розмови відбулися після того, як російські й українські представники зустрілися в Стамбулі для особистих переговорів. Це була перша зустріч двох сторін із перших тижнів після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Україна і Росія можуть провести переговори у Ватикані наступного тижня – президент Фінляндії
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що дуже ймовірно, Росія і Україна проведуть переговори на технічному рівні наступного тижня, наприклад, у Ватикані. Про це він сказав в інтерв’ю телерадіокомпанії Yle.
Президент Фінляндії зауважив, що Сполучені Штати не відмовилися від своєї ролі посередника у врегулюванні війни Росії проти України.
«Посередників стало більше: раніше тільки США виступали в цій ролі, тепер і Європа бере участь», – зауважив Стубб.
Підтвердження інформації про ймовірні переговори у Ватикані з інших джерел немає. Однак сьогодні прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні заявила, що мала розмову з папою Римським, який підтвердив свою готовність провести наступні переговори між сторонами у Ватикані.
Раніше цього тижня президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським президентом Володимиром Путіним, яка, за його словами, пройшла «дуже добре». Він заявив, що Росія й Україна мають «негайно» розпочати переговори про припинення вогню і завершення війни.
Після цього Трамп провів телефонні переговори з Зеленським та деякими європейськими лідерами.
Водночас видання Financial Times з посиланням на джерела, обізнані з розмовою Трампа з європейськими лідерами, повідомило, що Трамп чітко заявив, що він відмовиться від участі США в конфлікті та залишить Україну та Росію безпосередньо вести переговори про припинення вогню. Він також не обіцяв майбутніх санкцій США проти Росії, якщо Путін відмовиться від будь-яких спроб миру.
Одна людина, знайома з розмовою, сказала, що лідери були приголомшені описом президента США того, про що було досягнуто домовленостей. Вони додали, що було очевидно, що Трамп «не готовий чинити більший тиск» на Путіна, щоб той серйозно сідав за стіл переговорів.
Ці телефонні розмови відбулися після того, як російські й українські представники зустрілися в Стамбулі для особистих переговорів. Це була перша зустріч двох сторін із перших тижнів після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Кошта Зеленському: ЄС підтримує українську позицію щодо припинення вогню
Президент Європейської ради Антоніу Кошта 21 травня поговорив по телефону з президентом України Володимиром Зеленським і запевнив його в підтримці з боку Європейського союзу.
«У моїй телефонній розмові з Зеленським я висловив підтримку ЄС пропозиції України щодо припинення вогню. Важливо продовжувати співпрацю зі Сполученими Штатами, одночасно посилюючи наш тиск на Росію за допомогою нових санкцій», – написав Кошта в мережі Х.
Президент Європейської ради також повідомив, що співрозмовники обговорили «європейський шлях України». «Я наголосив на своїй твердій особистій відданості забезпеченню просування процесу приєднання», – додав Кошта.
«Дуже предметною» назвав розмову з Коштою глава української держави.
«Подякував за схвалення 17-го пакета санкцій ЄС проти Росії. Підготовка наступного вже триває, і дуже важливо, щоб він був іще сильнішим. До нього мають увійти енергетика, банківський сектор і тіньовий флот, включно не лише із суднами, а й з екіпажами, які їх обслуговують. Антоніу підтвердив, що в разі відмови Росії від припинення вогню такі санкції будуть застосовані», – написав у телеграмі про зміст розмови Володимир Зеленський.
«Також ми говорили про відкриття переговорних кластерів щодо членства України в ЄС. Важливо знайти рішення, яке дасть змогу розблокувати процес. Дякую за всі зусилля заради цього», – додав президент України.
Російські й українські представники зустрілися в Стамбулі 16 травня для прямих переговорів. Це була перша зустріч двох сторін із перших тижнів після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Стамбульські зустрічі, які включали окремі розмови з американськими чиновниками, не принесли значного прогресу, але привели до домовленості про обмін 1000 військовополонених. Зобов’язань щодо припинення бойових дій не було, і протягом вихідних Росія завдала по Україні одного із найбільших обстрілів безпілотниками, за даними української сторони.