«Стріляти неважко, ворог прийшов на мою землю» – гранатометниця зі Львова, медсестра Христина Омельченко
ЛЬВІВ – Медсестра, гранатометниця Христина Омельченко пішла служити добровольцем у 2014 році. Тоді у військкоматі їй відмовили у мобілізації. Оскільки вона – жінка. Тому Христина приєдналася до лав Українського корпусу «Правий Сектор».
Про найважчі моменти на війні, евакуацію під постійними обстрілами росіян, про те, чому не любить, коли у війську ділять на статі, Христина Омельченко розповіла в інтерв'ю Радіо Свобода.
Початок повномасштабної війни Христина Омельченко зустріла, працюючи медсестрою у Львівській обласній лікарні, але залишила роботу і свій бойовий шлях продовжила на цей раз у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Спершу служила медиком, але мета була одна – стати гранатометницею.
У 2023 році вона отримала бойову посаду, а згодом стала командиром гранатометного розрахунку АГС.
8 березня 2024 року, виконуючи бойове завдання на вогневій позиції, Христина Омельченко отримала важке поранення. Під час евакуації прощалася із життям. Але її врятували побратими і медики.
Позаду – рік реабілітації.
Нещодавно Христина Омельченко повернулася знову до цивільної медицини, в обласну лікарню. Хоча думками залишається зі своїми побратимами і з надією, що продовжить службу.
Христина Омельченко – палатна медсестра Львівської обласної клінічної лікарні. Була гранатометницею на фронті. Отримала важкі поранення
«Мене мучить совість, що я тут, а всі мої – там»
Шкутильгання ще видає поранення Христини Омельченко, але не заважає їй виконувати щоденні обов’язки медсестри у Львівській обласній лікарні. Замість коліна у неї встановлений протез і Христина самостійно розпрацьовує ногу. Жартує, що не матиме ревматизму.
«Один штир іде в одну кістку, другий – у другу. Це штучне коліно, яке накрите шкірою і зовні не видно. Нога давно не згиналася, зв'язки розучилися згинатися. Зараз моє завдання – навчити цьому ногу. Мені у Латвії поставили дуже якісний протез, який надає можливість згинати ногу. Просто треба всі тканини навколо нього розтягнути, зробити їх еластичними. Ще не спав набряк», – каже Христина Омельченко.
Далі читайте тут
Війська РФ посилили свої атаки на Курському напрямку – Генштаб ЗСУ
З початку доби на фронті відбулося 101 бойове зіткнення, повідомляється у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 22:00.
За даними штабу, російські війська посилили свої атаки на Курському напрямку, де сьогодні відбулося 20 боєзіткнень. Минулої доби на цій ділянці фронту було п’ять російських атак.
Але Покровський напрямок залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Тут противник здійснив 32 наступальні дії поблизу населених пунктів Єлизаветівка, Лисівка, Малинівка, Звірове, Котлярівка, Даченське, Удачне, Троїцьке, Андріївка, а також у напрямках населених пунктів Промінь, Шевченко Перше, Миролюбівка. П’ять бойових зіткнень тривають дотепер.
На Лиманському напрямку за добу українські війська відбили 12 атак біля п’яти населених пунктів, а на Новопавлівському напрямку – 11 атак окупантів поблизу Костянтинополя та в бік Шевченка й Новополя.
Російські війська також не припиняють своїх атак на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
На Придніпровському напрямку противник наступальних дій не проводив.
За даними проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії, з початком весни армія країни-агресора відчутно збільшила тиск по всій лінії бойового зіткнення. За даними Міноборони України, у лютому на фронті було зафіксовано 3274 бойових зіткнення, а в березні – вже 4270. Переважна більшість із них – на Донбасі, який, на думку військових і аналітиків, є основною метою цьогорічної весінньо-літньої кампанії Росії.
Міністри G7 домовилися збільшити тиск на Росію, якщо не буде припинення вогню в Україні
Міністри фінансів G7 вітають зусилля, спрямовані на досягнення припинення вогню в Україні, та домовилися збільшити тиск на Росію, в тому числі за допомогою подальших санкцій, якщо припинення вогню в Україні не буде.
«Якщо таке припинення вогню не буде досягнуто, ми продовжимо вивчати всі можливі варіанти, включаючи варіанти максимального тиску, такі як подальше посилення санкцій», – йдеться в підсумковому комюніке за результатами зустрічі групи в Канаді.
Міністри фінансів країн «Групи семи» також підтвердили, що суверенні активи Росії в їхніх юрисдикціях залишатимуться знерухомленими доти, доки Росія не припинить свою агресію і не заплатить за шкоду, яку вона завдала Україні.
За даними Світового банку, Україна потребує понад 524 мільярди доларів на відновлення протягом наступного десятиліття.
Міністри G7 домовилися збільшити тиск на Росію, якщо не буде припинення вогню в Україні
Міністри фінансів G7 вітають зусилля, спрямовані на досягнення припинення вогню в Україні, та домовилися збільшити тиск на Росію, в тому числі за допомогою подальших санкцій, якщо припинення вогню в Україні не буде.
«Якщо таке припинення вогню не буде досягнуто, ми продовжимо вивчати всі можливі варіанти, включаючи варіанти максимального тиску, такі як подальше посилення санкцій», – йдеться в підсумковому комюніке за результатами зустрічі групи в Канаді.
Міністри фінансів країн «Групи семи» також підтвердили, що суверенні активи Росії в їхніх юрисдикціях залишатимуться знерухомленими доти, доки Росія не припинить свою агресію і не заплатить за шкоду, яку вона завдала Україні.
За даними Світового банку, Україна потребує понад 524 мільярди доларів на відновлення протягом наступного десятиліття.
Ця заява пролунала на тлі посилення дипломатичних зусиль щодо припинення вогню в Україні та завершення війни. Зокрема, контактів Вашингтона щодо цього з Києвом та Москвою.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до максимально швидких кроків – реального припинення вогню й встановлення нової архітектури безпеки.
Москва не погодилася на пропозиції Вашингтона та Києва щодо припинення вогню. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров стверджує, що заклики до безумовного припинення вогню мають на меті переозброєння ЗСУ.
Міноборони РФ заявило про збиття 159 українських БпЛА. Собянін каже про 11 дронів, які летіли до Москви
Міноборони Росії заявило про збиття 159 українських безпілотників за 12 годин.
Як повідомило у телеграмі російське військове відомство, з 8 ранку до 20:00 нібито було збито 159 безпілотників із України.
Зазначається, що найбільше дронів збили над територією Орловської області – 54 БпЛА. Також 22 – над Московським регіоном.
Мер Москви Сергій Собянін ввечері 22 травня заявив про відбиття атаки 11 безпілотників, які, за його словами, летіли на Москву. Про постраждалих чи руйнування він не повідомляє.
Українська сторона цих заяв наразі не коментувала.
Російські регіони, зокрема столиця РФ, третій день поспіль зазнають ударів безпілотниками.
21 травня влада Росії повідомила про масовану атаку українських безпілотників у низці регіонів країни, зокрема в Москві - за ніч сили ППО нібито збили 105 українських дронів над десятьма регіонами.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Федоров: через російську атаку дроном в Оріховому поранена 69-річна жінка
Через російську атаку дроном в Оріховому Запорізької області поранена 69-річна жінка, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Росіяни атакували fpv-дроном, коли жінка йшла по вулиці. Пораненій надана вся необхідна допомога», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Всі під’їзди до Костянтинівки контролюються російськими безпілотниками»: є загроза оточення?
На Донбасі Росія активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол та опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
У Часовому Ярі противник атакує із застосуванням бронетехніки та масовано обстрілює квартали. Біля Торецька армія РФ веде штурми з півночі – в напрямку Дачного й Диліївки, та з півдня – у районі Романівки. На схід під Покровська агресор просувається вздовж траси на Костянтинівку.
Про загрозу оточення міста Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з військовим аналітиком, ветераном російсько-української війни Олексієм Гетьманом.
«Ця особа є першопричиною війни» – МЗС України про заяву Путіна щодо «буферної зони»
Заяви російського лідера Володимира Путіна про необхідність створення в Україні «буферної зони» є «дуже показовими» за умов, коли Сполучені Штати, європейські партнери та Україна закликають до повного тривалого припинення вогню на 30 днів і більше. Про це ввечері 22 травня заявив речник МЗС України Георгій Тихий, коментуючи висловлювання президента РФ.
«Вони (висловлювання – ред.) демонструють всьому світові, що ця особа є єдиною причиною, або, як вони кажуть, першопричиною цієї війни, і єдиною причиною, чому ця війна досі триває. І ці слова доводять наочно, що саме Путін, саме Росія є перешкодою до мирних зусиль зараз, і саме на них треба посилювати тиск, щоб примушувати Путіна і Росію до миру, до повного тривалого припинення вогню. А те, що стосується всіляких «буферних зон», – на території Росії може бути буферна зона, саме для цього Україна з минулого року проводить там Курську операцію», – наголосив речник українського зовнішньополітичного відомства.
З аналогічною заявою в мережі Х виступив і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
«Я нагадую світові, що заяви Путіна про «буферну зону» пролунали на тлі активних зусиль щодо досягнення повного та міцного припинення вогню, припинення вбивств та просування миру. Ці нові агресивні заяви чітко відкидають мирні зусилля та показують, що Путін був і залишається єдиною причиною продовження вбивств. На нього потрібно чинити більший тиск, щоб припинити цю війну», – написав Сибіга.
Раніше 22 травня Володимир Путін заявив про створення «буферної зони» вздовж кордону з Україною. «Було ухвалено рішення про створення необхідної буферної зони безпеки вздовж кордону. Наші збройні сили зараз це завдання вирішують», – сказав він на нараді з урядовцями.
Раніше цього тижня Путін зустрівся з керівництвом муніципалітетів Курської області, під час якої голова Глушковського району Павло Золотарьов попросив Путіна створити буферну зону в Сумській області. Путін запитав, якої глибини має бути ця буферна зона, і Золотарьов заявив, що Росія повинна захопити «принаймні Суми (місто)», і натякнув, що Росія має бути «більшою».
Як вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW), Путін поїхав на Курщину 20 травня й організував зустріч із посадовцями цього регіону, ймовірно, щоб виправдати поновлення планів Росії захопити місто Суми і незаконно анексувати Сумську область.
В ISW нагадують, що західні й українські джерела повідомляли, що російська делегація на українсько-російських переговорах 16 травня у Стамбулі погрожувала захопити Сумщину, щоб створити «зону безпеки».
У Сумській області, що межує з Курською і Бєлгородською областями РФ, – тривають активні бойові дії. Російські війська регулярно обстрілюють населені пункти Сумщини з артилерії, атакують дронами і скидають авіабомби. Від найбільших руйнувань потерпає прикордоння – більшість тамтешніх місцевих жителів залишили свої домівки. На деяких ділянках російські військові хочуть перейти кордон і зайти на територію України, на інших – українські військові переходять кордон і заходять на територію Росії.
На початку минулого року президент Росії Володимир Путін озвучив ідею «демілітаризованої» або «санітарної» зони в Україні, заявивши, що демілітаризована лінія з Україною має забезпечити «безпеку території РФ від далекобійних засобів західного виробництва».
Раніше Путін заявляв, що розгляне можливість створення «буферної зони» під час широкого невдоволення через рейди проукраїнських сил у Бєлгородську область влітку 2023 року.
Україна готова до максимально швидких кроків для завершення війни – Зеленський
Україна готова до максимально швидких кроків для завершення війни, заявив президент Володимир Зеленський.
«Ми працюємо, щоб зустріч (наступна технічна зустріч – ред.) відбулась якнайшвидше. Наш український інтерес – не затягувати війну, але бути готовими до будь-якого розвитку ситуації. Світові очевидно, що саме Росія винна, що війна досі триває. Україна готова до максимально швидких кроків – реального припинення вогню й встановлення нової архітектури безпеки», – сказав він у своєму відеозверненні.
За його словами, Київ зі свого боку «все опрацьовує» – потрібна дзеркальна готовність Росії.
«Зараз її немає, і без тиску світу цього не змінити. Нашу частину тиску забезпечуємо, і найголовніше – нашою обороною, активними діями», – додав президент.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що дуже ймовірно, Росія і Україна проведуть переговори на технічному рівні наступного тижня, наприклад, у Ватикані. Також прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні заявила, що мала розмову з папою Римським, який підтвердив свою готовність провести наступні переговори між сторонами у Ватикані.
19 травня відбулися двогодинні телефонні переговори президента США Дональда Трампа з російським президентом Володимиром Путіним. За підсумками цієї розмови Трамп заявив, що Росія та Україна мають «негайно» розпочати переговори про припинення вогню та завершення війни.
Після цієї розмови були переговори Трампа з Зеленським та деякими європейськими лідерами.
Президент України після цього заявив, що Київ розглядає можливість зустрічі усіх команд на високому рівні. За його словами, ця зустріч може відбутися в Туреччині, Ватикані чи Швейцарії.
Марченко: Україна пропонує західним партнерам брати участь у фінансуванні українських Збройних сил
Міністр фінансів Сергій Марченко закликавдо системного рішення щодо витрат на утримання української армії з боку партнерів у рамках її інтеграції в європейську систему безпеки.
За його словами, наразі Україна веде діалог щодо можливості інтеграції українського військового потенціалу в оборонну систему Європи.
«Що ми пропонуємо: участь партнерів у фінансуванні українських збройних сил, та відповідно інтеграцію української армії в оборонну систему Європи», – написав міністр у фейсбуці.
Як цитує пресслужба Мінфіну, на зустрічі міністрів фінансів та голів центробанків країн-членів G7, керівництва МВФ і Світового банку, Єврокомісії та ОЕСР Марченко сказав про необхідність створити системне рішення, яке дозволить Україні зберегти стійкість економіки і убезпечити Європу від російської загрози – одним із таких рішень може стати інтеграція українського військового потенціалу у європейську систему безпеки.
«Це стратегія, яка може вирішити одразу дві проблеми: підвищити безпеку в Європі та дозволити Україні підтримати макрофінансову стабільність», – сказав він.
Міністр зауважив, що сьогодні українська армія забезпечує захист не лише України, але й усієї Європи, а навіть після досягнення тривалого миру ключовий ризик для європейської безпеки з боку РФ зберігатиметься.
За його словами, витрати на утримання українських збройних сил для забезпечення безпеки Європи становлять невелику частку ВВП ЄС і вона може бути розподілена між країнами, які готові доєднатися до ініціативи.
«Враховуючи військові ризики, Європа вже шукає шляхи зміцнення оборони, зокрема через збільшення чисельності армій. Але розбудова подібного потенціалу потребуватиме років і значних ресурсів. Інтеграція українського військового потенціалу – практичне рішення. Підтримка України – це інвестиція в стабільність Європи», – зазначив Марченко.
За даними Мінфіну, у 2021 році дефіцит держбюджету становив 3,8% ВВП, а після початку повномасштабної війни економіка скоротилася майже на 30%, а дефіцит зріс до 20% ВВП через різке збільшення військових видатків – з 5% до 30% ВВП.
Фіктивні «бойові» в ЗСУ: схема виживання для бійців чи розкрадання бюджету?
Фіктивні «бойові» й побори з підлеглих – у 155-й бригаді «Анна Київська» в.о. комбата підозрюють в організації схеми «відкатів». Правоохоронці та журналісти викрили схему, де військовим оформлювали по 100 тисяч за фіктивне перебування «на нулі», з яких частину мали «віддати нагору».
- Які масштаби корупції у війську?
- І чи завжди ця схема працює для збагачення окремих військових?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
«З російського боку немає доброї волі» – Туск про мирні переговори України та РФ
Росія не демонструє прагнення укласти мирну угоду з Україною, заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, коментуючи повідомлення про зміст розмови президента США Дональда Трампа з його російським колегою Володимиром Путіним.
«Ситуація складна саме тому, що з російського боку нема й сліду доброї волі, передусім у справі якнайшвидшого припинення вогню, а по-друге, відкриття чесних мирних переговорів», – цитує очільника уряду Польське радіо 22 травня.
Дональд Туск вважає своєю роллю нагадувати світовим лідерам, що Росії не можна довіряти.
«Те, на чому ми зосереджуємося, особливо Польща, у форматі разом із Європейською комісією – це підготувати можливий новий пакет санкцій. Досвід нам підказує, що без такого різкого тиску Путін не приступить до серйозних переговорів про мир», – наголосив Дональд Туск.
Польський прем’єр не став підтверджувати повідомлення видання The Wall Street Journal, що президент США Дональд Трамп під час приватної онлайн-зустрічі з європейськими лідерами 19 травня заявив, що правитель Росії Путін не має на меті закінчити війну в Україні, позаяк він думає, що в ній перемагає.
На основі переговорів, що відбулися 16 травня в Стамбулі, між Україною та Росією узгоджений обмін полоненими у форматі тисяча на тисячу.
Обидві сторони сіли за стіл переговорів уперше за три роки. Україна вимагала 30-денного припинення вогню. Проте російська сторона досі не відмовилася від своїх територіальних зазіхань – визнання свого суверенітету над чотирма українськими областями, жодну з яких її сили не контролюють повністю, Москва називає умовою початку дискусії про припинення вогню.
Путін знову заявив про «буферну зону» вздовж кордону з Україною
Президент РФ Володимир Путін заявив про створення «буферної зони» вздовж кордону з Україною.
«Було ухвалено рішення про створення необхідної буферної зони безпеки вздовж кордону. Наші збройні сили зараз це завдання вирішують», – сказав він на нараді з урядовцями у четвер.
Днями Путін зустрівся з керівництвом муніципалітетів Курської області, під час якої голова Глушковського району Павло Золотарьов попросив Путіна створити буферну зону в Сумській області. Путін запитав, якої глибини має бути ця буферна зона, і Золотарьов заявив, що Росія повинна захопити «принаймні Суми (місто)», і натякнув, що Росія має бути «більшою».
Як вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW), Путін поїхав на Курщину 20 травня й організував зустріч із посадовцями цього регіону, ймовірно, щоб виправдати поновлення планів Росії захопити місто Суми і незаконно анексувати Сумську область.
В ISW нагадують, що західні й українські джерела повідомляли, що російська делегація на українсько-російських переговорах 16 травня у Стамбулі погрожувала захопити Сумщину, щоб створити «зону безпеки».
У Сумській області, що межує з Курською і Бєлгородською областями РФ, – тривають активні бойові дії. Російські війська регулярно обстрілюють населені пункти Сумщини з артилерії, атакують дронами і скидають авіабомби. Від найбільших руйнувань потерпає прикордоння – більшість тамтешніх місцевих жителів залишили свої домівки. На деяких ділянках російські військові хочуть перейти кордон і зайти на територію України, на інших – українські військові переходять кордон і заходять на територію Росії.
На початку минулого року президент Росії Володимир Путін озвучив ідею «демілітаризованої» або «санітарної» зони в Україні, заявивши, що демілітаризована лінія з Україною має забезпечити «безпеку території РФ від далекобійних засобів західного виробництва».
Раніше Путін заявляв, що розгляне можливість створення «буферної зони» під час широкого невдоволення через рейди проукраїнських сил у Бєлгородську область влітку 2023 року.
ОВА: сили РФ атакували Кіровоградщину область трьома балістичними ракетами
Російські війська атакували Кіровоградську область трьома балістичними ракетами, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Андрій Райкович.
За попередніми даними, постраждалих немає. Інших даних він не повідомив.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Україна повернула ще дев’ять дітей з окупації – Єрмак
У межах ініціативи Bring Kids Back UA вдалося повернути з окупованих територій ще дев’ятьох українських дітей, повідомив 22 травня голова Офісу президента України Андрій Єрмак.
«Ці діти пережили важкі випробування. Серед них – дівчина, яку ледь встигли врятувати через відсутність якісної медичної допомоги в окупації. Також врятували хлопця, якого російські військові разом із мамою замкнули в підвалі, поки в сусідній кімнаті катували їхнього батька, а в школі змушували славити окупантів. Ще повернулися в безпеку сестри, які майже три роки не виходили з дому, бо поруч тривали обстріли й стояли російські танки, а також дівчина, яка не мала доступу до української онлайн-освіти через те, що окупанти блокували зв’язок», - написав Єрмак у телеграм-каналі.
Він подякував команді Save Ukraine та партнерам за сприяння в організації рятувальної місії.
За офіційними даними України, за час повномасштабної війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей, а уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
Станом на 26 лютого, Україна змогла повернути з території Російської Федерації й тимчасово окупованих земель 1227 дітей, повідомила перша леді України Олена Зеленська.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Сплеск дипломатії не приніс прориву у війні Росії проти України. Що далі?
Шквал інтенсивної дипломатії стосовно війни Росії проти України, в центрі якої були перші за три роки прямі мирні переговори між Києвом і Москвою та тривала телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом і його російським колегою Володимиром Путіним, завершився на початку цього тижня без прориву.
Головної мети, яку ставили перед собою Україна та Захід, а саме 30-денне припинення вогню, не досягнули.
Далі – тут
Обмін 1000 на 1000: в ОП заявили, що Україна зробила свою частину «підготовчої роботи»
Голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Україна зробила свою частину «підготовчої роботи» у контексті обміну 1000 на 1000.
«Щодо обміну 1000 на 1000, Україна зробила свою частину підготовчої роботи, Росія мала б прискоритись з цим», – написав він у телеграмі.
Також представник Головного управління розвідки Андрій Юсов деяким медіа повідомив, що Україна передала росіянам список на обмін у форматі «1 000 на 1 000».
Раніше сьогодні Путіна Дмитро Пєсков заявляв, що Росія свій список вже передала, а на український ще чекають. Згодом він сказав, що Москва вже отримала цей список.
Стамбульські зустрічі 15-16 травня не принесли значного прогресу, але привели до домовленості про обмін 1000 військовополонених. Зобов’язань щодо припинення бойових дій не було, і протягом вихідних Росія завдала по Україні одного із найбільших обстрілів безпілотниками, за даними української сторони.
Російські представники в Стамбулі, за повідомленнями, висунули максималістські вимоги до України – закликаючи вивести українські війська з областей, частково окупованих Росією – й інші умови, які були представлені навесні 2022 року. Ці умови відкидають Україна і багато її західних союзників.
Двоє цивільних загинули в Бериславі під час артобстрілу сил РФ – Херсонська ОВА
Двоє цивільних загинули на Херсонщині внаслідок здійсненого військовими Росії артилерійського обстрілу, повідомив 22 травня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Сьогодні близько 13:40 російські війська вкрили артилерійським вогнем Берислав. Цей ворожий обстріл обірвав життя 54-річної жінки та 64-річного чоловіка», – написав чиновник у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ЦПД: російська пропаганда поширює фейки про нібито військову загрозу для України з боку Угорщини
Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони заявляє, що російська пропаганда продовжує дезінформаційну кампанію про нібито військову загрозу для України з боку Угорщини.
Зокрема, за даними ЦПД, російська мережа PRAVDA поширює повідомлення про те, що нібито Угорщина готується напасти на Україну, щоб повернути Закарпаття.
Центр протидії дезінформації наголошує, що ці повідомлення не відповідають дійсності, а поширенням подібних фейків РФ намагається створити додатковий фактор дестабілізації українського суспільства.
«Такі вкиди є інструментом інформаційної війни, спрямованим на підрив безпеки та спокою в прикордонних регіонах України. Нагнітанням про «угорську загрозу» ru-пропаганда прагне посіяти паніку серед українців і відволікти увагу від справжньої загрози – збройної агресії РФ», – йдеться у повідомленні.
Раніше ЦПД спростовував дезінформацію про нібито збиття українських дронів угорськими військовими поблизу кордону та заяви про буцімто стягування угорської бронетехніки до кордону з Україною.
Читайте також: До чого тут «Pravda» і TikTok? Дослідники виявили російську мережу фейкових медіа
Дослідники кажуть, що впродовж останніх років Росія модернізувала свої підходи до інформаційної війни і замість очевидної пропаганди, яка домінувала в перші роки агресії проти України, Кремль дедалі частіше застосовує інструменти, що маскуються під легітимні джерела інформації або під «альтернативний» контент. Як проаналізували дослідники, одними з інструментів стало створення широкої мережі фейкових медіа, зокрема під брендом «Pravda», і використання TikTok як платформи для поширення дезінформації серед молоді.
«Ми – травмована нація»: Андрій Курков про бойкот Пушкіна і російський «фаталізм»
Українцям не варто очікувати, що європейці припинять читати Достоєвського, натомість є сенс більше пропагувати українську культуру на Заході, вважає український письменник Андрій Курков.
«Європейські інтелектуали і політики кажуть: «А навіщо ви воюєте з Пушкіним? Ви краще пропагуйте своє»... Я в цьому теж бачу більше сенсу, тому що ми не зможемо і не повинні казати людям не читати Достоєвського. Я не читаю Достоєвського, але він є в продажу в кожній книгарні кожної країни. І боротися з цим нема сенсу», – сказав Курков в інтерв'ю Радіо Свобода під час книжкового ярмарку «Світ книги» у Празі.