Нині триває підготовка до, можливо, найделікатнішого саміту НАТО за останні роки. Для Марка Рютте це перше справжнє випробування на посаді генсекретаря. Рютте має великий досвід, він найдовше в історії очолював уряд Нідерландів, і наприкінці червня саміт відбудеться у знайомій обстановці – його рідному місті Гаага.
За словами неназваних посадовців НАТО, що спілкувалися з Радіо Свобода, Рютте знадобляться всі його дипломатичні навички, щоб забезпечити успішність події. А під успіхом мають на увазі позитивне враження президента США Дональда Трампа, відомого своєю непередбачуваністю.
Чого чекати від саміту НАТО?
Сценарій, що асоціюється із кошмарним, – бурхливий саміт НАТО за першої каденції Дональда Трампа. У 2018 році у Брюсселі Трамп і тодішній генсекретар Єнс Столтенберг напружено обмінювалися репліками під об'єктивами камер. І це задало тон усій зустрічі.
Пізніше того ж дня Трамп пригрозив повністю вивести Сполучені Штати з військової організації, якщо європейські союзники не витрачатимуть більше коштів на оборону.
Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг, президент США Дональд Трамп та прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей перед церемонією відкриття саміту НАТО. Брюссель, 11 липня 2018 року
«Шептун» Трампа
Повідомляється, що Рютте зіграв ключову роль у переконанні президента США в тому, що НАТО варто зберегти. Це сприяло репутації нинішнього генсекретаря як одного з європейських «шептунів Трампа» – ярлик, що шість років потому, зрештою, проклав йому шлях до отримання найвищої посади в Альянсі.
Попри те, що відтоді у світі багато чого сталося, – Трамп приїде до Нідерландів з тим самим посланням: витрачати більше на оборону.
Ніхто не думає, що він погрожуватиме виходом, оскільки всі високопосадовці США включно з держсекретарем Марко Рубіо й міністром оборони Пітом Геґсетом, нещодавно доставили до Брюсселя повідомлення, що Вашингтон лишається відданим НАТО.
Але Трамп хоче чітких результатів.
Імовірним результатом буде зобов'язання всіх 32 союзників НАТО збільшити витрати на оборону до 5 відсотків ВВП – значний підйом порівняно з поточною цільовою позначкою у 2 відсотки.
З них 3,5 відсотка підуть на «важкі цілі», такі як зброя та артилерія, а решта півтора - на кіберзахист та інвестиції у військову мобільність.
Посадовці НАТО все ще узгоджують терміни досягнення нової межі витрат. Лунають пропозиції від п'яти до десяти років.
Генсекретар НАТО Марк Рютте на пресконференції в штаб-квартирі Альянсу. Брюссель, 21 травня 2025 року
«Урізаний» саміт
Щоб не створювати забагато «вікон» для сварок між членами альянсу, саміт вже скорочено з трьох днів до двох.
План ще остаточно не визначено. Вірогрідно, що ми побачимо лише офіційну вечерю в перший день, а наступного – дві робочі сесії. Одна – про витрати на оборону, інша – про зміцнення оборонно-промислової бази.
Ймовірна присутність чотирьох «індо-тихоокеанських» партнерів НАТО: Австралії, Японії, Нової Зеландії та Південної Кореї на останній сесії. Адже кілька європейських союзників прагнуть купувати більше японської та південнокорейської оборонної продукції.
Заключне комюніке саміту також значно скорочується.
Представники НАТО кажуть, що метою є його обмеження до трьох-чотирьох абзаців. Це різко контрастує з нещодавніми самітами. Вашингтонська декларація 2024 року містила 40 абзаців, тоді як Вільнюське комюніке роком раніше розтягнулося до цілих 90, охоплюючи широкий спектр питань.
Президент США Джо Байден та президент України Володимир Зеленський на полях саміту НАТО. Вашингтон, 11 липня 2024 року
Членство України в НАТО?
У тексті цього року може бути відсутня будь-яка пряма згадка про Росію – і, можливо, навіть про Україну – що суттєво вирізняє Гаазький саміт на тлі попередніх.
Як у Вашингтоні, так і у Вільнюсі Україна домінувала в порядку денному, з гарячими дебатами щодо того, чи пропонувати країні запрошення до членства та як визначити її майбутній шлях до вступу до альянсу.
Оскільки Трамп, вочевидь, виключає членство України в НАТО найближчим часом, один європейський посадовець сказав, що, можливо, краще взагалі не згадувати Україну в декларації. Поки що.
Будь-яка спроба узгодити формулювання може призвести до слабшої заяви, ніж схваленої 2024-го у Вашингтоні. Тоді НАТО принаймні зобов'язалося надалі підтримувати Київ «на його незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції включно з членством у НАТО».
Це також актуалізує питання, чи запросять до Нідерландів президента України Володимира Зеленського, який був головним гостем на попередніх зустрічах. Підтвердження, що на нього чекають, поки немає. Та більшість посадовців НАТО вважають, що він урешті приїде.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна нещодавно зазначив, що це буде «великою помилкою стратегічних комунікацій», якщо Зеленський не приїде, оскільки ЗМІ напишуть лише про це, висвітлюючи саміт.
І хоча український лідер, згідно з очікуваннями, приїде, він навряд отримає спеціальне засідання Ради НАТО-Україна, яке відбувалося на полях двох останніх самітів.
Схоже, Альянс зараз знову зосереджується насамперед на собі.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Очі» НАТО у Чорному морі: як альянсу вдалося відновити аеромоніторинг ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Нідерланди завершили надання Україні 24 винищувачів F-16 – Міноборони ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час