Росія у лещатах санкцій ЄС. Чи втрутиться Вашингтон?

БРЮССЕЛЬ – За більш як три роки повномасштабної війни Росії проти України ЄС схвалив 17 пакетів санкцій проти країни-агресорки. Та жоден із них не обмежує доступ російським енергоресурсам на європейський ринок, а гранична ціна на нафту, погоджена країнами «Групи семи» у 2022 році, вже не актуальна. Барель цієї сировини настільки здешевшав, що давно встановлена «стеля» російську виручку більше не обмежує.

ЄС уже працює над наступним, 18-м пакетом санкцій. І хоча заявлені заходи не передбачають відмови від російських енергоносіїв, які досі «гріють» окремі європейські країни, – певні обмеження для енергосектору – головного «донору» російського бюджету – все ж готують.

Санкції загрожують обом «Північним потокам», суднам із так званого тіньового флоту Росії, який, за підрахунками експертів, удвічі більший від кількості суден, які нині в чорних списках. Також можуть переглянути цінову стелю на нафту. Повне заміщення енергоносіїв із РФ – теж у планах. Але більш віддалених.

Скільки грошей втратить Москва? Чи підтримають нові обмеження у Вашингтоні? І які ризики, що західний світ повернеться до звичних енергетичних відносин з Росією? Радіо Свобода відстежило актуальні дискусії на тему й проаналізувало їх.

Європейські лідери і президент України телефонують президенту США. Тирана, 16 травня 2025 року

Масштаби енергозалежності

«ЄС – досі основний покупець російського газу. Ми значно випереджаємо Китай. І серед лідерів у Європі в цьому плані – моя країна, Франція», – обурюється французький євродепутат Томас Пеллерін-Карлін із трибуни Європарламенту.

21 травня там пройшли дебати щодо енергозалежності блоку від Росії, яка зберігається, попри значне скорочення споживання енергоресурсів із РФ після її масштабного вторгнення до України.

«Лише торік Росія отримала 242 мільярди євро доходу від викопного палива, і це більше, ніж вона витратила на всю війну в Україні», – наводить промовисту цифру вже латвійський парламентар Іварс Іябс, називаючи поетапну відмову від купівлі російських енергоресурсів «гарною, але давно перезрілою ініціативою».

Задля зрозумілості масштабів закупів на російському енергоринку Європою, яка підтримує Україну, ще одне порівняння наводить Центр дослідження енергетики і чистого повітря.

Його підрахунки показують певний парадокс: торік на фінансову допомогу Києву країни ЄС витратили на 3,2 мільярда євро менше , аніж відправили до Москви, розраховуючись за її енергоресурси. Відповідно, тільки завдяки коштам ЄС російський бюджет торік поповнився майже на 22 мільярди євро.

Ілюстраційна світлина

Причини парадоксу

Суттєво впливають на цю статистику Угорщина зі Словаччиною, що не просто не відмовилися від російських газу й нафти, а й наростили імпорт порівняно з довоєнним рівнем.

Водночас експерти відзначають збільшення надходжень зрідженого природного газу (ЗПГ) з Росії до портів Франції, Бельгії та Іспанії. Пояснення цьому просте: все, що не заборонено – дозволено.

«2024 року ми спостерігали приблизно 12-відсоткове зростання імпорту російського ЗПГ до ЄС. Оскільки немає жодних обмежень, трейдери ЄС або компанії, що працюють у межах блоку, мають змогу купувати стільки російського скрапленого природного газу…

Без заборони між країнами буде гра у звинувачення, де вони скажуть: «О, нам не потрібен цей газ, ми просто купуємо, щоб мати змогу відправляти до сусідніх країн», – каже Радіо Свобода аналітик Центру дослідження енергетики і чистого повітря Айсек Леві.

Відіграє роль і ціна питання. Точніше, сировини.

«Газ, який використовувався для повної або часткової заміни російського, здебільшого надходить зі Сполучених Штатів. Тобто – з-за Атлантики. З цієї причини він дорожчий.

Норвезький газ також є частиною цієї картини, але є причини, пов'язані з логістикою, інфраструктурою та зміною характеру світового енергетичного ринку», – пояснює Радіо Свобода Еамон Друмм, енергетичний експерт Німецького фонду Маршалла.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (ліворуч) зустрічається з очільником Росії Володимиром Путіним. Москва, 5 липня 2024 року

Обірвати зв’язки

Євросоюз більше не імпортує російське вугілля, частка якого на ринку ЄС до повномасштабного вторгнення сягала 50%.

Частка нафти знизилася з 27%до 3-х, за даними Єврокомісії. Російський газ присутній тут на рівні 13% відсотків від усього імпорту. До масштабної війни він забезпечував майже половину потреб ЄС.

За розв’язання війни в Україні, яку вважають найкривавішою в Європі від часів Другої світової, ЄС покарав Росію санкціями. РФ своєю чергою знизила постачання енергоносіїв, що спричинило безпрецедентну енергетичну кризу в Європі. Ціни на газ і електроенергію зросли в 15 разів порівняно з 2021 роком.

«Рахунки за електроенергію в європейських домогосподарствах зросли на 300%. ЄС був змушений надати до 800 мільярдів євро енергетичних субсидій.

І це приклад кремлівської тактики, де вони спокушають країни російськими енергоносіями, пропонуючи на них невелику знижку в короткостроковій перспективі, а потім використовують енергетичний шантаж, створюючи ризик різкого зростання цін», – пояснює Айсек Леві.

Екстрені заходи, зокрема диверсифікація постачань і більш активне залучення відновлювальних джерел енергії, тоді допомогли ЄС подолати кризу. Прогнози РФ, що без російського тепла Європа змерзне, не справдилися.

Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен під час дебатів у Європарламенті про енергонезалежність від Росії. Брюссель, 21 травня 2025 року

У Брюсселі засвоїли урок, і в залежності, навіть мінімальній, від енергоносіїв з РФ, Єврокомісія тепер вбачає безпекові ризики.

«Ми більше не дозволимо шантажувати наші держави-члени й не допомагатимемо наповнювати військову скриню Кремля… Ми зараз на тому етапі, коли це можливо без шкоди безпеці постачань до Європи й без підвищення цін на енергоносії», – запевнив під час дебатів у Європарламенті єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен.

Посадовець презентує план, як розірвати зв’язки повністю.

«Дорожна карта» енергонезалежності від Росії

Імпорт російського газу припинятимуть поступово – для завершення дії спотових і довгострокових контрактів передбачені різні дедлайни. Укладати з Росією нові буде заборонено. Зникнути з європейського ринку повністю російський газ має до 2027 року.

Крім того, держави-члени мають представити кожна свій план, як саме виключатимуть газ, нафту, ядерне паливо з РФ зі своїх енергетичних балансів.

Планується також посилення контролю над нелегальною нафтою, що проникає до Європи завдяки так званому тіньовому флоту. Ядерне паливо Єврокомісія обіцяє зробити економічно непривабливим за допомогою тарифів.

У червні мають презентувати конкретний набір інструментів, за допомогою яких реалізовуватимуть цей поетапний план. Буде відповідна законодавча база.

Заправка сербської нафтової компанії NIS, контрольний пакет акцій якої належить російському виробнику нафти «Газпром Нефть». Белград, 15 січня 2025 року

Вразливі місця плану

Експерти, з якими спілкувалося Радіо Свобода, зауважують: важливо, щоб російський газ із, скажімо, «Турецького потоку» не продавали під іншою вивіскою.

«Багато компаній скажуть: це турецький газ. Туреччина справді виробляє певну його частину власноруч, але більшість вона імпортує. Переважно – з Росії…

Ми бачили чимало дешевого газу, який надходить до Європи через Туреччину та Болгарію, і хоча в нас немає офіційної гарантії, звідки походить цей газ, можливо припустити, що, оскільки він такий дешевий, єдиною компанією, країною-виробником, яка може дозволити собі продавати його за такою низькою ціною, буде Росія.

Питання в тому, як ми збираємося відстежувати цей газ?

Хто буде відповідальним за надання доказів того, що він не походить з Росії?

І хто це забезпечуватиме?

Туреччина не є країною ЄС і не зобов’язана дотримуватися його правил», – пояснює Радіо Свобода потенційні виклики для Єврокомісії Аура Сабадус, енергетична експертка ICIS (Велика Британія) і старша наукова співробітниця СЕРА (Центр аналізу європейської політики).

«Турецький потік»

Ще одним «викликом» можна назвати Угорщину і Словаччину, які вже об’єдналися проти плану Єврокомісії. Жодна з країн не хоче платити за енергоресурси більше, аніж за рахунками з Москви. Отже, гроші й допоможуть зробити їх зговірливішими, вважають аналітики.

«У випадку Угорщини та Словаччини як варіант – заохочення їх за допомогою креативних європейських механізмів фінансування підключатися до альтернативних джерел газу. Це також означає значні інвестиції в електрифікацію промисловості та заходи щодо зниження попиту», – каже Еамон Друмм з Німецького фонду Маршалла.

Доля «Північних потоків»

Доки далекоглядні плани – в процесі впровадження, Брюссель готує удар по російському енергосектору і в менш віддаленому майбутньому.

Ще до затвердження 17-го пакету антиросійських санкцій, який багато хто вважає надто слабким, Єврокомісія анонсувала роботу над 18-м, частиною якого мають стати енергетичні обмеження. Зараз тривають консультації між державами-членами.

Новими санкціями, зокрема, намагаються запобігти відродженню обох «Північних потоків». За підтримки канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, пропонується заборонити їхнє використання.

«Північний потік-1» був пошкоджений і виведений з ладу 2022-го, другий – так і не отримав ліцензію на експлуатацію, бо почалася масштабна війна. Тобто де-факто газогони не працюють і так.

Однак юридичний бан, як вважають у Єврокомісії, зробить неможливим їхнє використання в майбутньому й покладе край розмовам довкола цього. Санкції готують на тлі повідомлень у медіа, що відродження «Північних потоків» буцімто обговорюють Москва й Вашингтон.

Судно Solitaire прокладає труби для газопроводу «Північний потік-2» у Балтійському морі. 13 вересня 2019 року

В березні 2025-го очільник російського МЗС Сергій Лавров говорив, що «буде цікаво, якщо американці використають свій вплив на Європу й змусять її не відмовлятися від російського газу». Тоді ж FT писала про можливість перезапуску проєкту «Північний потік-2» з залученням американських інвесторів.

«Компанія, яка володіє «Північним потоком-2», – в юридичній невизначеності. Швейцарський суд нещодавно оголосив про її банкрутство, й навряд чи інвестор захоче вкладатися в компанію, що фігурує у судових позовах та має історію порушення контрактів зі своїми клієнтами…

Також це політично токсичне питання в Німеччині… Дуже малоймовірно, що буде видана будь-яка ліцензія на «Північний потік-2».

Отже, через сукупність юридичних труднощів, вартості реінвестування та обмежених перспектив повернення російського газу до Європи, – не думаю, що це станеться в найближчі роки або взагалі», – каже Еамон Друмм.

«Я повірю, що «Північний потік» мертвий, коли побачу його повністю демонтованим та відправленим на металобрухт, бо доки «Північний потік» залишається на морському дні, Росія може знайти задні ходи, щоб потенційно його воскресити», – зауважує Аура Сабадус.

Аура Сабадус, енергетична експертка ICIS (Велика Британія) і старша наукова співробітниця СЕРА (Центр аналізу європейської політики)

Цінова стеля на російську нафту

Серед можливих обмежень 18-го пакету санкцій – також зниження стелі цін на російську нафту, що нині становить 60$ за барель. Для постачальників послуг з країн G7 це означає заборону транспортувати й обслуговувати продаж сировини, якщо її ціна вища за межу. Цю межу, кажуть експерти, час оновлювати.

«Ціни на нафту вже кілька тижнів нижчі за рівень обмеження цін, тому ця політика не є ефективною для зниження експортних доходів Росії», – зауважує Айсек Леві з Центру дослідження енергетики і чистого повітря.

Єврокомісія пропонує оновити стелю на рівні 45$. Експерти кажуть, що для початку це резонно: оновити й оцінити вплив на експортні доходи Росії, а потім скоригувати в бік зниження. Водночас вказують на необхідність контролю за дотриманням цінової стелі.

«Ми знаємо, що трейдери підробляють ціну на російську сиру нафту, щоб показати, що вони дотримуються цінової стелі», – наголошує Леві.

Втім, коригувати межу потрібно в межах «Групи семи». Учасники цього клубу, включно зі США, декларують свою підтримку Україні і, у випадку відмови Росії від припинення вогню, не виключають посилення проти неї санкційного тиску.

США готові до санкцій?

Є готовність підтримати нові санкції в американському Сенаті. Але президент США, чий підпис необхідний, вважає за краще чекати. Дональд Трамп каже, що нові обмеження можуть нашкодити мирному процесу.

Президент Франції Емманюель Макрон (ліворуч), президент Фінляндії Александер Стубб (другий зліва) та президент США Дональд Трамп (праворуч) на церемонії поховання папи Римського Франциска. Ватикан, 26 квітня 2025 року

Дипломат однієї з країн ЄС, не уповноважений давати офіційні коментарі, на умовах анонімності сказав Радіо Свобода, що самостійно, без США, Європа навряд чи схвалить щось серйозніше, ніж 17-й пакет санкцій. При цьому сказав про відчуття, що Трамп починає розуміти: Росія, відмовившись від припинення вогню, зумисне процес затягує.

«Чимало залежатиме від зобов'язань Європейського союзу, а також США та Великої Британії посилити санкції, дотримуватися обіцянки заборонити імпорт російських нафти та газу до Європи, забезпечити належне виконання санкцій та заборон, а також суворі штрафи для компаній-порушників. Тоді велика ймовірність того, що Росія дійсно зазнає не повної втрати доходів, але значного падіння», – резюмує Аура Сабадус.