У Білорусі заарештували білоруських «вікіпедистів» Максима Лепушенка та Ольгу Ситник. Це не перший випадок позбавлення волі редакторів інтернет-енциклопедії у Білорусі, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.
Про арешт Максима Лепушенка стало відомо 15 травня. Точні обставини інциденту залишаються не до кінця зрозумілими, але про зникнення Лепушенка повідомив у Facebook Владислав Чехович, також автор «Вікіпедії».
«Він – один із найстаріших активних редакторів розділу, єдиний бюрократ (саме так спільнота «Вікіпедії» називає людину з функціями адміністратора – ред.) та найстаріший адміністратор – отримав відповідний прапор (значок у профілі – ред.) ще у 2007 році. Він переважно писав про давню історію Білорусі, але також стежив за порядком у розділі та модерував різні суперечки», – написав Чехович на своїй сторінці.
За місяць до затримання Лепушенка білоруські силовики затримали Ольгу Ситник, яка також редагує «Вікіпедію». За даними правозахисників, Ситник спочатку відпустили, потім заарештували на 10 діб, які жінка провела на Окрестіна. Який у неї зараз процесуальний статус, також незрозуміло.
Згідно з інформацією телеканалу «Белсат», у грудні 2024 року затримали «вікіпедиста» під псевдонімом Старий Йолуп, який активно редагував розділ «Вікіпедії» про Тарашкевича. А 13 березня 2025 року редактор зник під псевдонімом Казимир Лахнович, його доля залишається невідомою.
Усі вищезазначені випадки – не перший випадок арешту білоруських «вікіпедистів» за політично мотивованими звинуваченнями. Тиск на білоруських авторів одного з найпопулярніших вебсайтів у світі розпочався у 2022 році, коли вищезгаданого Владислава Чеховича, а також Марка Бернштейна, ув’язнили. Справа останнього отримала особливий розголос, ставши відомою далеко за межами білоруського сегмента «Вікіпедії».
Бернштейна звинуватили в «організації та підготовці дій, що грубо порушують громадський порядок», та засудили до трьох років обмеження волі у вигляді так званої «побутової хімії». Він провів у в’язниці більш як три місяці.
«Фейкові антиросійські матеріали»
Про арешт Марка Бернштейна стало відомо з нині видаленого Telegram-каналу «ГУБАЗіКу». Після цього силовики опублікували фотографію Бернштейна, його особисті дані з контактами та домашньою адресою. Публікацію супроводжував коментар про те, що заарештований Бернштейн «поширював фейкові антиросійські матеріали».
У відкритому доступі на ресурсах, пов’язаних з білоруськими силовиками, немає інформації про «вікіпедистів», заарештованих у 2025 році. Як пояснили правозахисники в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода, це не означає, що проти «вікіпедистів» немає кримінальних справ.
«Це лише підтверджує, що білоруська влада змінила тактику проведення репресій та інформування про них, – каже с співрозмовець. – З кінця вересня майже не було офіційних повідомлень про арешти, затримання та навіть судові вироки у політично мотивованих справах. Але це не означає, що немає арештів і судів. У цьому плані майже нічого не змінилося».
Незадовго до початку нових арештів «вікіпедистів» у «Радянській Білорусі» була опублікована стаття, написана Людмилою Гладкою, яку називають пропагандисткою. Гладка звинувачує «Вікіпедію» у прозахідних позиціях та однобокості, але визнає, що багато білорусів користуються цим ресурсом. Вона закликає до створення альтернативного ресурсу з аналогічним функціоналом. У Росії це намагаються зробити з 2023 року, де був створений проєкт «Рувікі». Однак йому ще далеко до досягнення масштабів популярності «Вікіпедії».
«Нічого не можуть зробити і шаленіють»
Один із нинішніх редакторів ресурсу розповів Білоруській службі Радіо Свобода на умовах анонімності про те, чому білоруська влада розпочала чергову хвилю репресій проти «вікіпедистів». За його словами, спроби якимось чином контролювати зміст онлайн-енциклопедії поки що будуть марними, навіть попри судове переслідування авторів.
«Вікіпедія» існує вже понад 20 років», – нагадує співрозмовник. — Вона весь цей час створюється. Там дуже чіткі та суворі правила, зрозумілі усім. Вона тому й популярна, що це надійне джерело інформації. Те, що туди кожен може написати що завгодно, є великою помилкою. Спробуйте – і ви одразу зрозумієте, що це не так. Після кількох фейків вас просто заблокують».
За словами співрозмовника, білоруська влада, а особливо силовики, навряд чи розуміють цінність «Вікіпедії» для освітньої сфери чи як джерела перевіреної інформації.
«Вони просто хочуть її закрити, зупинити, як вони вже змогли закрити десятки інших сайтів, – каже він. – Однак вони нічого не можуть вдіяти, тому шаленіють, заарештовують усіх, кого можуть знайти. Зрештою не можна просто ув’язнити десяток пропагандистів і наказати їм редагувати статті «Вікіпедії». Гладку ту саму. Її там вирахують за десять хвилин і заблокують. Навіть у російській частині «Вікіпедії» не вдається поширювати фейки та пропаганду, чого ж чекати від білоруської».
Редакторка «Вікіпедії» Світлана Волчек в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода каже, що зникнення одного з авторів одразу стає помітним. «Вікіпедисти», як правило, багато комунікують між собою, і коли хтось довго не виходить на зв’язок, це викликає питання. Тому білоруській владі важко приховати репресії проти «вікіпедистів».
«Вікіпедія» – це спільнота, – каже Світлана. – Люди спілкуються через роботу, через сам вебсайт «Вікіпедії». Усі записи та всі редагування відкриті там. Звичайно, це також суперечить ідеології хунти».
За словами нинішніх редакторів білоруського сегмента «Вікіпедії», затримання та арешти кількох редакторів не вплинули на зміст статей. Не було жодних спроб редагувати попередні дописи з акаунтів заарештованих, їхні адміністративні функції були тимчасово обмежені самою спільнотою.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну досі називається війною у відповідній статті білоруської «Вікіпедії», а не «спеціальною військовою операцією», як її вимагають називати влада Росії, а також влада Білорусі. Стаття, присвячена протестам 2020 року, не зазнала жодних змін.
За словами співрозмовників Білоруської служби Радіо Свобода – авторів вільної онлайн-енциклопедії, змінити ситуацію може лише повне закриття «Вікіпедії», ініційоване її власниками. Білоруська влада не може на це вплинути.
