Європейський Союз хоче створити Центр морської безпеки у Чорному морі, щоб протидіяти загрозам Росії та захищати критично важливу морську інфраструктуру.
Цей план є частиною ширшої стратегії ЄС, яку 28 травня представила голова зовнішньополітичної служби ЄС Кая Каллас. Стратегія спрямована на налагодження тіснішої співпраці з Вірменією, Азербайджаном, Грузією, Молдовою, Туреччиною та Україною.
Із документом під назвою «Стратегічний підхід Європейського Союзу до Чорноморського регіону» ознайомилося Радіо Свобода.
Що цей план означає для України?
У документі, що має назву «Стратегічний підхід Європейського Союзу до Чорноморського регіону», зокрема, йдеться про те, що Брюссель повинен допомагати шляхом «нарощування морського потенціалу та засобів моніторингу моря, в тому числі для дотримання можливого морського перемир'я, розмінування, захисту критичної інфраструктури, патрулювання морських торговельних шляхів, протидії гібридним загрозам, з метою стримування майбутньої агресії в регіоні і, коли дозволять умови, для зміцнення миру».
Поки немає жодних деталей щодо того, де буде розташований цей центр і які країни увійдуть до нього (якщо структуру таки створять).
Але в тексті також зазначається, що центр має займатися такими питаннями, як «обізнаність щодо морської обстановки, моніторинг у реальному часі (від космосу до морського дна) і раннє попередження про потенційні загрози і зловмисну діяльність».
Центр має зосередитися на таких об'єктах, як підводні кабелі, морські установки, газові і вітрові електростанції біля румунських і болгарських берегів.
Документ з'явився у час, коли європейські країни міркують щодо «сил заспокоєння» в Україні у разі постійного припинення вогню.
У той час як Велика Британія і Франція лідирують у плані розміщення військ на землі, Туреччина, за даними джерел Радіо Свобода, вже запропонувала очолити морський компонент таких сил. Зокрема, йдеться про умови безпечного проходу у Чорному морі і, можливо, підводного розмінування.
Якою є роль Туреччини?
Хоча в документі немає прямих посилань на будь-які «сили заспокоєння», текст декларує посилення співпраці з Анкарою задля забезпечення миру в Чорному морі та навколо нього.
Туреччина може відігравати конструктивну роль у протидії російському тіньовому флоту
«Туреччина може відігравати конструктивну роль у протидії російському тіньовому флоту і сприяти зусиллям, спрямованим на посилення морської, енергетичної безпеки та комунікацій згідно з міжнародним правом і відповідними конвенціями», – зазначається у документі.
Розробити конкретну чорноморську стратегію пообіцяла голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після переобрання на посаду президента Єврокомісії наприкінці 2024 року.
Ідея полягає в тому, що Кая Каллас тепер повинна організувати «спеціальну зустріч міністрів ЄС з країнами-партнерами в Чорноморському регіоні для розвитку і просування різних аспектів співпраці в рамках нового підходу ЄС до Чорноморського регіону, заснованого на спільно узгодженому шляху вперед».
ЄС уже проводить такі спеціальні зустрічі з міністрами закордонних справ країн-кандидатів на вступ до ЄС на Західних Балканах, а також з країнами Східного партнерства: Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю, Грузією, Молдовою та Україною.
Хоча текст не містить жодних нових фінансових зобов'язань чи нових конкретних законодавчих пропозицій, він дає певні уявлення про те, як Європейська Комісія ставиться до деяких країн регіону.
У тонко завуальованій критиці дедалі більш антиєвропейського уряду в Тбілісі в тексті зазначається, що «роль і відповідальність ЄС у Чорноморському регіоні зростає, особливо з початком переговорів про вступ до ЄС з Україною, Республікою Молдова і Грузією, якщо ця країна повернеться на шлях ЄС».
Права людини не згадуються, документ зосереджується на трьох сферах: «посилення безпеки, сприяння зростанню та процвітанню, а також захист довкілля, стійкість до зміни клімату та готовність до неї».
Що принесе співпраця з Азербайджаном
Якщо раніше Брюссель висловлював деякі критичні зауваження на адресу Азербайджану, зокрема, щодо відсутності вільних і чесних виборів і зачищення простору громадянського суспільства в країні, то в нинішній стратегії Баку згадують лише в контексті енергетичної співпраці та боротьби зі зміною клімату:
«Співпраця з регіональними партнерами, зокрема з Азербайджаном, є одним із найважливіших заходів для підтримки зусиль ЄС щодо поступової відмови від імпорту російських енергоносіїв і прискорення енергетичної диверсифікації. Як зазначено в дорожній карті RePowerEU, це зміцнить енергетичну безпеку ЄС»
Також у документі йдеться, що «як країна, що приймає COP 29 (щорічна міжнародна конференція, де обговорюються глобальні проблеми зміни клімату та стратегії боротьби з ними – ред.), Азербайджан також взяв на себе зобов'язання щодо декарбонізації та багатостороннього процесу, що є ключовим пріоритетом для ЄС».
Форум