Зеленський обговорив із головою Єврокомісії підготовку 18-го пакету санкцій проти Росії
Президент Володимир Зеленський провів розмову з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн – про це сторони заявили 20 травня.
Зеленський повідомив, що подякував посадовиці Євросоюзу і всьому блоку за 17-й пакет санкцій проти Росії:
«Це крок у правильному напрямку. Важливо жорстко обмежувати російський танкерний флот, який служить фінансуванню вбивств, а також усі схеми, які Росія використовує для розбудови військової промисловості».
За словами голови держави, що більше тиску зазнаватиме Росія, то більше мотивації вона матиме, щоб «йти до справжнього миру».
«Обговорили з Урсулою вже й підготовку 18-го санкційного пакету Євросоюзу. Російська нафта, інфраструктура торгівлі енергоресурсами, банки й фінансові схеми – це те, що найбільш болісно для Росії, а відповідно, найбільш корисно для миру. Дякую всім, хто адвокатує необхідність посилення санкцій і ухвалює сильні рішення», – додав Зеленський.
Він також повідомив, що обговорив із очільницею Єврокомісії розмову з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом напередодні: «Європа має бути в процесі, і всі кроки максимально координуємо».
Фон дер Ляєн також повідомила про розмову з президентом України, заявивши, що блок «тісно координує» наступні кроки з Києвом.
«Готується 18-й пакет із подальшими жорсткими санкціями. Настав час посилити тиск на Росію для досягнення припинення вогню», – додала вона.
Раніше 20 травня Європейський союз погодив 17-й пакет санкцій проти Росії. За словами голови зовнішньополітичної служби блоку Каї Каллас, він спрямований проти «майже 200 кораблів тіньового флоту», гібридних загроз з боку РФ та порушень прав людини.
Намагається взяти в кліщі. Армія РФ штурмує Торецьк із флангів
Армія РФ намагається охопити Торецьк з флангів – про це в ефірі «Суспільного» заявив речник оперативно-тактичного угруповання (ОТУ) «Луганськ» підполковник Дмитро Запорожець.
За його словами, російські війська намагаються просуватися в напрямку населених пунктів Дачне та Диліївка – на північ від Торецька.
Також противник зосередив увагу на Романівці, розташованій на південь від міста. Під час флангових атак, як зазначає Запорожець, загарбники активно використовують артилерію.
«Зараз він (противник – ред.) намагається обходити ту частину Торецького напрямку, де в нього не зовсім виходить. Там де в нього виходить проводити штурмові дії, де в нього є рух, там він його і продовжує», – пояснив спікер ОТУ.
Американський Інститут вивчення війни (ISW), геолокувавши відео за 18-19 травня, дійшов висновку, що:
- Сили оборони просунулися вздовж залізниці на південний схід від Диліївки (на північний схід від Торецька);
- російські війська просунулися на північний захід від міста.
Міноборони РФ оголосило про нібито захоплення Торецька ще на початку лютого 2025 року, але заяви українських військових та аналітиків, а також дані об'єктивного контролю свідчать, що бої за місто тривають.
Як повідомив Генштаб ЗСУ, на Торецькому напрямку за минулу добу відбулося 13 атак, у тому числі в напрямку Іванопілля, що на північ від Торецька, – в тилу Сил оборони.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Умєров закликав партнерів пріоретизувати закупівлі БПЛА та боєприпасів в України
Міністр оборони Рустем Умєров взяв участь у відеоконференції голів оборонних відомств Європейського союзу 20 травня – про це він повідомив у соцмережах.
Зустріч відбулася за участі високої представниці ЄС з питань зовнішньої політики Каї Каллас, її основною темою була нова оборонна ініціатива Європейського Союзу SAFE загальним обсягом 150 млрд євро.
За словами Умєрова, ініціатива відкриває для України можливість повноцінної інтеграції в європейський оборонно-промисловий простір:
«Наша зброя – це зброя Європи. За останні три роки Україна наростила обсяг оборонного виробництва з 1 млрд доларів у 2022 році до 35 млрд доларів (31 млрд євро) у 2025. Це результат спільних зусиль і величезного внутрішнього потенціалу».
Міністр назвав підтримку української оборонної промисловості внеском у колективну безпеку всієї Європи. Він вказав на те, що SAFE створює механізми для закупівель за критично важливими напрямами.
Умєров розповів, що закликав партнерів зробити пріоритетом закупівлі в українській оборонній промисловості, зокрема:
- БПЛА – «ми готові до масштабних спільних виробництв і поставок – як для потреб фронту, так і в майбутньому для європейських армій»
- 155-міліметрових боєприпасів; як уточнив міністр, зараз Україна спільно з партнерами розвиває спроможність виготовляти понад 1 мільйон снарядів щороку
«Також відкриті до співпраці в інших критичних напрямах: артилерійські системи, ППО, засоби РЕБ», – додав Умєров.
У квітні Єврокомісія повідомила, що інвестує 910 мільйонів євро в Європейський оборонний фонд (EDF). Поміж іншого, тоді стало відомо, що до проєктів фонду вперше буде залучена українська оборонна промисловість.
Перед тим The Washington Post із посиланням на неназваного європейського чиновника повідомило, що країни Європи розглядають можливість збільшення підтримки оборонно-промислового комплексу (ОПК) України замість прямих постачань зброї.
«Програма мінімум – захопити Херсон». Путін переконує Трампа, що Україна програє і вимагає віддати території
Президент РФ Володимир Путін погодиться на припинення вогню лише після того, як Україна виведе свої війська з Херсонської, Запорізької, Донецької й Луганської областей. Тобто віддасть під контроль Росії навіть ті території, які не є окупованими. Крім того, Кремль вимагає, щоб п'ять регіонів (включно з Кримом) були визнані міжнародною спільнотою як російські. Як пише видання, ці вимоги суперечать умовам, запропонованим США.
Такі жорсткі територіальні умови начебто під час переговорів у Стамбулі Росія висунула до України, повідомило американське видання Bloomberg та інші ЗМІ.
Україна назвала вимоги Росії неприйнятними, заявив речник МЗС Георгій Тихий під час спілкування зі ЗМІ у Стамбулі.
Тож чому Москва не відступає від територіальних претензій і чим це загрожує південним регіонам України, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Жителька Харківщини поранена через підрив на вибуховому предметі – ДСНС
У Харківській області жінка зазнала травми через підрив на вибухівці, повідомляє обласне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій 20 травня.
За повідомленням, це сталося в селі Лукашове Чугуївського району:
«Рухаючись ґрунтовою стежкою, 62-річна місцева мешканка наступила на невідомий вибуховий предмет, ймовірно, міну ПФМ-1 «Пелюстка».
Жінка зазнала мінно-вибухової травми ступні, її госпіталізували.
Служба вказує на те, що протипіхотна фугасна міна «Пелюстка», розрахована на ураження нижньої частини ноги, може бути зеленого або оливкового кольору, що дуже ускладнює її виявлення. Для приведення її в дію достатньо докласти навантаження від кількох кілограмів.
ДСНС повторює заклик до громадян дотримуватися заходів мінної безпеки. Зокрем, не відвідувати кладовища, ліси, лісосмуги, поля, пойми річок та інші відкриті простори, «особливо ті, де точилися бої, або які перебували під ворожою окупацією».
«Ці території є сильно забруднені вибухонебезпечними предметами, боєприпасами, що не розірвались, протипіхотними й протитанковими мінами», – заявляє відомство.
На початку квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.
У лютому Мінекономіки повідомило, що потреби України в розмінуванні територій, які зазнали впливу війни, становлять 29,8 мільярда доларів.
Після вступу до армії РФ чех просить Прагу про допомогу
Міністерство закордонних справ Чехії розглядає випадок чеха, який вступив до російської армії і тепер просить допомоги у рідної країни. Про це повідомив представник відомства Даніель Дрейк.
«Зараз ми займаємося випадком чеського громадянина, який деякий час тому виїхав до Росії, де вступив до російської армії і тепер просить допомоги у влади Чехії. У зв’язку з цим ми хотіли б нагадати, що вже давно наполегливо застерігаємо від поїздок до Росії і закликаємо чеських громадян залишити країну. Ситуація з безпекою напружена, наше посольство у Москві має обмежені можливості для надання допомоги та захисту», – цитує Дрейка чеське видання Vinegret.Cz.
За словами Дрейка, прохання громадянина Чехії, який опинився в російській армії, буде розглянуто дипломатією відповідно до чеських законів і Віденської конвенції про консульські зносини. Обставини, за яких неназваний чоловік вступив до армії РФ, чи він бере участь у боях проти України і коли саме прибув до Росії, представник МЗС Чехії не уточнив.
Кримінальний кодекс забороняє чеським громадянам служити в іноземних арміях. Це вважається найманством і карається в'язницею, за винятком випадків, коли вони воюють на стороні держави, яка забезпечує спільну оборону у разі нападу на Чехію. Якщо чеський доброволець хоче вступити до іноземної армії, йому необхідно запросити спеціальний дозвіл у президента Чехії. У листопаді 2024 року речник президентської адміністрації Філіп Платош повідомляв, що президент Петр Павел задовольнив близько 60 запитів на дозвіл служби у Збройних силах України з огляду на узгоджену позицію міністерств оборони, внутрішніх справ та закордонних справ.
Уряд Британії оголосив про «масштабні санкції» проти Росії
Уряд Великої Британії 20 травня оголосив про запровадження «масштабних санкцій» проти Росії через її дії проти України. В уряді заявили, що заходи оголошують у той час, як РФ не припиняє атаки по Україні, і 18 травня здійснила найбільшу дронову атаку від початку повномасштабного вторгнення.
За повідомленням, санкції стосуються ста об’єктів і спрямовані проти «організацій, які підтримують російську військову машину, експорт енергоресурсів й інформаційну війну, а також фінансових установ, які сприяють фінансуванню війни проти України».
Крім того, як заявили в уряді, Велика Британія і її партнери також працюють над посиленням ліміту ціни на нафту, що «ще більше обмежує критично важливі доходи від нафти для військової машини Путіна».
МЗС Литви: для альтернативи російському газу ЄС має співпрацювати зі США
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що санкції проти Росії в енергетичній галузі здатні змусити Путіна припинити вогонь.
«Ми повинні зупинити основні надходження до бюджету Росії та їхнього військового апарату, джерело яких – у експорті газу, нафти та скрапленого природного газу», – заявив міністр.
Кястутіс Будріс також висловив тезу, що Європа «повинна припинити імпортувати принаймні скраплений природний газ».
Відповідаючи на запитання, чи не спричинить такий крок шоку для європейської економіки, міністр сказав: «По-перше, Європейська комісія вже підготувала план, який передбачає поступову відмову від залежності від російського експорту. По-друге, ми все ще можемо використовувати позитивну співпрацю між США та Європою, щоб Європа отримала альтернативне джерело природного газу».
Кястутіс Будріс навів приклад Литви як першої з країн ЄС, хто припинив використання російського скрапленого природного газу завдяки «альтернативі, яка надійшла зі США».
«Це спрацювало для нас. Альтернативи є, і міжнародний ринок може з цим впоратися. Ми знаємо, що у США є додаткові експортні потужності, ми повинні їх використовувати. І саме зараз час це робити та співпрацювати між США та Європейським союзом», – заявив Будріс.
«Ми повинні рухатися далі, щоб не потрапити в ситуацію, коли через брак інструментів ослабнемо і муситимемо визнати те, чого вимагає Путін», – додав литовський міністр.
Прокуратура: жителі Сумщини постраждали через атаку дрона під час видачі гуманітарної допомоги
Російська армія атакувалабезпілотником місце роздачі гуманітарної допомоги в Сумській області, повідомляє Офіс генерального прокурора 20 травня.
Відомство уточнює, що атака відбулася близько 11 години у вівторок у місці, де отримували гуманітарну допомогу жителі селища Велика Писарівка Охтирського району.
«57-річний чоловік отримав поранення, його госпіталізовано. Іще одному 51-річному чоловікові надано медичну допомогу без госпіталізації», – йдеться повідомленні.
Триває досудове розслідування за фактом вчинення воєнних злочинів. Прокурори разом з іншими правоохоронцями документують наслідки обстрілу, передає ОГП.
«Путін продовжує тягнути час» – міністр оборони Німеччини про розмову Трампа і Путіна
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, коментуючи телефонну розмову президента США Дональда Трампа і російського лідера заявив, що Володимир Путін продовжує тягнути час.
«Вчорашній телефонний дзвінок ще раз підтвердив: із російської сторони лунають заяви, але досі немає ніяких доказів задекларованих намірів. Він (Путін – ред.), як і раніше, не готовий йти на поступки, говорить лише про перемир’я на своїх умовах – тобто на вже відомих, таких як відмова від вступу до НАТО, передача окупованих територій і багато іншого. Володимир Путін, очевидно, продовжує тягнути час, і це теж абсолютно очевидно», – сказав Пісторіус перед зустріччю міністрів оборони і закордонних справ країн ЄС у Брюсселі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
За його словами, уявлення про справжні наміри РФ дають обстріли України, які Росія не зупиняє.
Той, хто визнає Крим російським, підпише «вердикт на знищення кримськотатарського народу» – Чубаров
Чому позиція щодо Криму є індикатором того, чи зможе Європа і світ загалом зберегти встановлені після Другої світової війни правила й тим самим втриматися від сповзання у глобальну війну та запобігти повторенню геноцидних злочинів, таких як насильницька депортація сталінським режимом кримських татар у 1944 році?
Про це, до річниці депортації кримських татар, проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії поговорив із головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.
20 травня 1944 року у Криму не стало кримських татар. Сталінський режим за три дні, силами НКВС-НКДБ, забрав із домівок усіх жінок, дітей та стариків (чоловіки були на фронті) і вивіз у Сибір та Середню Азію. Загинув кожен другий. Тепер Росія, силою анексувавши Крим, знову чинить тиск на кримських татар.
«Той, хто підпише будь-який документ, яким передбачається статус Криму російським, він просто підписує вердикт на знищення кримськотатарського народу. І це має кожен усвідомлювати», – сказав в інтерв'ю Крим.Реалії голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Про переговори щодо досягнення перемир'я і сталого миру
– Я думаю, що ні в кого немає жодних сумнівів у тому, що, напевно, найбільше миру хочуть в Україні: миру хочуть українці, миру хочуть кримські татари. Ми [живемо] вже 11 років за умов війни, яка ведеться проти України Російською Федерацією. І, відповідно, звісно, ми хотіли б, щоб ця війна закінчилася, щоб вона закінчилася справедливо.
Чого ми очікуємо від переговорів?
Зрозуміло, ми очікуємо на повне звільнення російськими окупантами всіх українських територій, включаючи Крим. Іншого просто у нас очікування і не може бути.
Ми уявити не можемо і не допускаємо і не дозволимо ніколи, щоб на переговорах для тих чи інших можливих варіацій розглядалася можливість поступки Україною тієї чи іншої частини своєї території.
– Декілька тижнів тому були заяви від американської сторони та від самого президента Дональда Трампа про те, що розглядається можливість визнання Криму російським в односторонньому порядку: тільки США визнають і все. Як ви думаєте, чи взагалі ця пропозиція досі є на столі, принаймні, з американського боку?
– Найближчі помічники Трампа, які зустрічалися з відповідними російськими політиками з оточення Путіна в Москві, в інших регіонах світу, я не виключаю того, що вони виклали Трампу всі «хотілки» диктатора Путіна. І ми не сумніваємося, що у його «хотілках» Крим посідає особливе місце. І тому те, що озвучено було президентом Трампом, це, за нашою впевненістю, абсолютно є бажанням Москви. (Розмова записувалася до телефонної розмови президента США Трампа із очільником Росії і ініціатором повномасштабної агресії проти України Володимиром Путіном –ред.)
Повністю читайте тут
Каллас: країни ЄС погодили 17-й пакет санкцій проти Росії
Європейський союз погодив новий пакет санкцій проти Росії, повідомила висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас 20 травня.
«ЄС схвалив свій 17-й пакет санкцій проти Росії, спрямований проти майже 200 кораблів тіньового флоту», – написала вона в соцмережі X.
Каллас уточнила, що нові обмеження також стосуються гібридних загроз та прав людини. За словами дипломатки, триває робота над новими обмеженнями щодо Росії:
«Що довше Росія веде війну, то жорсткішою буде наша відповідь».
Читайте також: Після розмови з Трампом канцлер Німеччини заявив, що Європа посилить санкційний тиск на Москву
Раніше 20 травня голова дипломатичної служби ЄС заявила, що єворопейські санкції у зв’язку з агресією Росії в Україні у найближчі місяці ще сильніше вдарять по російській економіці.
Напередодні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який разом з іншими європейськими лідерами був учасником телефонних переговорів з президентом США Дональдом Трампом, заявив, що Європа посилить санкційний тиск на Москву.
Медіа: МЗС Китаю підтримує «прямі переговори» між Україною й Росією
Китай підтримує «всі зусилля, спрямовані на досягнення миру» в Україні, заявила речниця Міністерства закордонних справ Мао Нінь – її слова цитують 20 травня китайські й міжнародні медіа.
«Ми підтримуємо прямий діалог та переговори між Росією та Україною, а також політичне вирішення кризи. Ми сподіваємося, що всі сторони зможуть досягти справедливої, довгострокової та обов’язкової мирної угоди, прийнятної для всіх сторін, шляхом діалогу та переговорів», – цитує Мао англомовне китайське видання Global Times.
Речниця МЗС додала, що Китай готовий співпрацювати з міжнародною спільнотою «відповідно до побажань зацікавлених сторін», щоб продовжувати відігравати конструктивну роль у досягненні тривалого миру.
Каллас: ефект від санкцій проти Росії буде «ще сильнішим у найближчі місяці»
Висока представниця Євросоюзу із закордонних справ Кая Каллас заявила, що єворопейські санкції у звʼязку з агресією Росії в Україні у найближчі місяці ще сильніше вдарять по російській економіці, передає кореспондент Радіо Свобода.
«Сьогодні на засіданні Ради із закордонних справ ми також маємо розвідувальний звіт про те, як насправді почувається російська економіка, і, згідно з цими даними, вони вже доходять до того етапу, коли змушені покладатися на ланцюги постачання. Тож ефект від санкцій буде ще сильнішим у найближчі місяці», – сказала Каллас.
Сьогодні в Брюсселі збираються міністри закордонних справ країн-членів ЄС, до них має доєднатися український міністр Андрій Сибіга. Міністри формально остаточно погодять 17-й пакет санкцій та обговорять підготовку наступного пакета.
Подоляк: «статус-кво не змінився» після телефонної розмови Трампа й Путіна
Телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом і російським лідером Володимиром Путіним не вплинула на ситуацію у війні РФ проти України, заявив радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
«На жаль, після телефонної розмови Трамп/Путін статус-кво не змінився. Україна, як і раніше, пропонує єдиний реалістичний вихід із війни: через негайне і безумовне припинення вогню – повсюдне, тривале, обов’язкове. Європа повністю підтримує в цьому Україну, абсолютно чітко розуміє всі ризики, які несе й сама війна, і її відтерміновані наслідки. США, як і раніше, залишилися глобальним посередником, який усе ще вважає, що Росія договороздатна й готова вийти з війни заради бізнес/інтересів», – написав Подоляк у телеграмі 20 травня.
Російські війська обстріляли пасажирський автобус у Херсоні, є поранені
Російська армія атакувала пасажирський автобус у Херсоні, повідомили міська військова адміністрація та Офіс генерального прокурора вранці 20 травня.
Під обстріл потрапив автобус комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» у Дніпровському районі. За даними МВА, він зазнав суттєвих пошкоджень. Спершу було відомо про одну постраждалу – жінку 1960 року.
Згодом до медиків звернувся 56-річний чоловік із контузією та мінно-вибуховою травмою.
«До 5-ти збільшилась кількість поранених внаслідок атаки ворожого безпілотника на маршрутний автобус №5 — водій і ще двоє пасажирів. По допомогу до медиків звернулись чоловіки 62 і 41 років та 45-річна жінка. В усіх постраждалих контузія та мінно-вибухова травма», – додала міська адміністрація.
На Покровському напрямку за добу було 72 російські штурми – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксували 177 бойових зіткнень, а найбільше російських штурмів було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку протягом минулої доби наші захисники зупинили 72 штурмові дії агресора в районах населених пунктів Миролюбівка, Звірове, Єлизаветівка, Малинівка, Лисівка, Удачне, Новосергіївка, Троїцьке, Котлярівка, Андріївка та в бік населених пунктів Зоря, Новоукраїнка, Стара Миколаївка, Шевченко Перше, Нова Полтавка, Попів Яр, Мирноград, Новомиколаївка», – йдеться в повідомленні.
Бойові дії також відбувалися на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському, Придніпровському і Курському напрямках.
Російська церква в Україні: бути чи ні з 20 травня? Добровільний перехід – завершено, судові позови – попереду
20 травня минає дев’ять місяців, а саме такий термін було надано, згідно з Законом України № 3894-ІХ «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій».
Тобто, окремі юридичні особи протягом дев’яти місяців мали довести те, що вони не є пов’язані з Російською православною церквою (РПЦ).
В Україні такою є одна Церква – це Українська православна церква (УПЦ (в єдності з Московським патріархатом). Правда, вона не використовує останні понад два роки додаток – Московський патріархат (МП). Але під час богослужінь в багатьох парафіях згадують російського священнослужителя, патріарха Московського Кирила Гундяєва.
Яка доля чекає на УПЦ (в єдності з Московським патріархатом) після 20 травня? Як активно релігійні громади УПЦ (МП) переходили переважно в ПЦУ? Чи Закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних громад» заборонить діяльність РПЦ в Україні?
Священник УПЦ (МП) відмовився відслужити панахиду за загиблим українським захисником, під час богослужіння згадують Московського патріарха Кирила, не моляться за українських воїнів, уникають чіткої відповіді щодо війни в Україні, проповідують «русский мир», здавали інформацію Росії про розташування українських військ – це перелік лише гучних тем, які з’являються в українських медіа і спричинюють бурхливу реакцію в українському суспільстві.
Верховна Рада України ухвалила Закон № 3894-ІХ «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» 20 серпня 2024 року» (проєкт про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій № 8371). Президент Зеленський його підписав. Цей документ одразу ж назвали «законом про заборону Російської православної церкви в Україні» і народні депутати повідомляли, що через дев’ять місяців УПЦ (МП), яка пов’язана з РПЦ, буде заборона, якщо громади не вийдуть з УПЦ.
Далі читайте тут
Повітряні сили повідомили про знешкодження 93 дронів, запущених РФ
Російські військові в ніч на 20 травня атакували Україну 108 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 09:00 протиповітряною обороною знешкоджено 93 ворожі БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі та в центрі країни. 35 – збито вогневими засобами ураження, 58 – локаційно втрачені/подавлені РЕБ (без негативних наслідків)», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, внаслідок російського удару постраждали Донеччина, Дніпропетровщина, Сумщина й Житомирщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Трамп пояснив, чому не посилює санкції проти Росії
Президент США Дональд Трамп заявив, що посилення санкцій проти Росії з боку Сполучених Штатів може зашкодити мирному процесу між Україною і РФ. Він сказав про це, спілкуючись із журналістами у Білому домі 19 травня.
«Я думаю, що є шанс щось зробити. А якщо ви зробите це (запровадите санкції – ред.), це може зробити ситуацію набагато гіршою. Але може настати час, коли це станеться», – сказав Трамп.
Він також сказав, що вірить у бажання російського лідера Володимира Путіна закінчити війну: «Я думаю, що з нього досить». За словами Трампа, у протилежному випадку, він не вів би розмову з Путіним.